Роберт Лісовський – видатний художник-графік із Дніпропетровщини, який здобув популярність далеко за межами України, послідовник Михайла Бойчука. Талановитий митець працював із книжковою графікою, створював дизайни для брендів і компаній, займався декоративно-ужитковим мистецтвом і розвивався у сфері сценографіки. Про творчий і життєвий шлях художника з нашого регіону розповімо докладніше. Далі на dneprovskiye.info.
Дитинство художника
Роберт Лісовський провів дитинство у невеликому містечку Кам’янське в Дніпропетровській області. Він народився у грудні 1893 року, його батько і мати були вихідцями із Німеччини. Батько митця працював інженером і керівником мехмайстерні на металургійному заводі. Мати займалася вихованням дітей, їх було п’ятеро.
Сім’я отримала від заводу, де працював батько, квартиру. Вона розташовувалася у будівлі водокачки просто на березі Дніпра. При цьому батьки приділяли багато уваги освіті своїх дітей, і в будинку була велика бібліотека.
З дитинства хлопчик мав інтерес і талант до малювання. Тож батьки вирішили віддати його на навчання до промислово-художньої школи у Миргороді. Відправили його туди у віці 13 років, а згодом до школи художника Миколи Мурашка у Києві. Успішно закінчивши її, студент одразу ж вступив до новоствореної Української державної академії мистецтв.
У виші Лісовський навчався малювати у видатного на той час художника Георгія Нарбута, який працював над дизайном грошових банкнот Української Народної Республіки.
Український художник-графік Нарбут створював неповторні ілюстрації, а згодом став одним із засновників і ректором академії мистецтв.
Саме він був автором перших державних знаків України (банкнот УНР та поштових марок), працював над створенням державного герба та печатки Української Держави. Також талановитий митець відповідав за розробку дизайну для мундирів війська та меблів для парламенту, у вільний час писав вірші та байки.
Вимушена еміграція
Після захоплення Києва більшовиками у 1920-х роках Роберта Лісовського кілька разів заарештовували, і хотіли посадити до в’язниці. Щоб уникнути такої долі, талановитий художник вирішив втекти з країни. Спочатку він вирушив до Львова, а звідти переїхав до Берліна. На цьому подорож не закінчилася, і наступним містом, куди прибув виходець із Дніпропетровщини, стала Прага. Він перебував там недовго, і вже невдовзі вирушив до Риму, а за ним – до столиці Великої Британії – Лондона.
Митець провів у вимушеній еміграції все життя, але все одно підтримував українську діаспору, розвивав рідну культуру і продовжував творити, незважаючи на обставини та тяготи життя.
Роберт Лісовський працював над шрифтами та ілюстраціями для журналів, відомих на той час, і обкладинок для книжок.
Саме він допоміг оформити збірку “Сонячні кларнети” талановитого українського письменника Павла Тичини, книжки “Вежі” Олега Ольжича, та сприяв виданню “Українських Балад” Леоніда Полтави.
Окрім графіки, Роберт Лісовський любив малювати аквареллю. У музеях і приватних колекціях його шанувальників зберігаються краєвиди та архітектурні замальовки митця.
Виховання патріотів
Крім основної роботи, Лісовський входив до української скаутської організації “Пласт”. Під псевдонімом “Сизий орел” він виховав за кордоном кілька поколінь патріотів і самостійно створив дизайн емблеми “Пласту”. Це був тризуб, переплетений із лілією.
Примітно, що дизайн був розроблений не просто так. Три лілії символізують три головні обов’язки учасників організації, а тризуб вказував на те, що її робота була присвячена любові до рідної України.
Кожен з учасників мав скласти присягу, і носити емблему як відзнаку приналежності до організації. Крім того, трилиста лілія є в усьому світі нагородою для скаутів, у різних країнах вона по-різному пов’язана з іншими символами.
Роберт Лісовський розробив і емблему ОУН у вигляді синього щита зі стилізованим золотим тризубом і мечем.
Співпраця з “Lufthansa”
У Європі видатний художник працював і з відомими компаніями, зокрема й державними. У Варшаві йому запропонували розробити дизайн для монет, а пізніше донька графіка Зоя Лісовська розповіла, що її батько також допомагав у розробці логотипа однієї з найбільших європейських авіакомпаній – “Lufthansa”.
Перша емблема бренду у вигляді журавля в колі з’явилася у 1918 році. Над нею працював талановитий німецький дизайнер Отто Фірлей, щоправда, розробив він дизайн для транспортної авіакомпанії “Deutschen Аero Lloyd”.
У 1923 році “D.L.R.” об’єдналася з “Lloyd Luftdienst”. Так виникла нова авіакомпанія – “Deutschen Aero Lloyd”. Пізніше під тиском держави нова організація оголосила про об’єднання з авіакомпанією “Junkers Luftverkehr”, і в підсумку з’явилася відома в усьому світі “Lufthansa”.
Після відкриття власники вирішили оновити логотип. У 1926 році під час злиття “Deutschen Aero Lloyd і Junkers Luftverkehr” вони оголосили конкурс на створення логотипа нової авіакомпанії, і перемогу здобув якраз проєкт, який об’єднав “журавля” “Deutschen Aero Lloyd” і жовто-сині кольори “Junkers Luftverkehr”. Нову емблему розробив Лісовський, на той час він якраз навчався e Берлінській академії мистецтв.
Офіційно бюро реклами та маркетингу авіакомпанії на той час очолював Отто Фірле, якого й назвали творцем лого, хоча участі українського митця в розробці зображення в авіакомпанії не заперечували.
Звісно, документи, що підтверджують участь Роберта Лісовського у створенні або модифікації логотипу, не збереглися, і розібратися в правдивості таких даних складно.
Історики вважають, що проблема була тоді в тому, що Роберт Лісовський не мав німецького громадянства. Художник отримав замовлення від власників компанії, а потім грошову винагороду за свою роботу. Але офіційно назвати іноземця розробником дизайну лого там відмовилися.
Після Другої світової війни компанію ліквідували, а відродили її у 1953 році.
Непрямим підтвердженням участі Роберта Лісовського у модифікації емблеми компанії “Lufthansa” може бути й той факт, що у 1929 році виходець із Дніпропетровщини переїхав із Німеччини до Чехословаччини, де продовжував брати замовлення для різних державних структур.
Щоб працювати з проєктами такого рівня, у художника мало бути солідне портфоліо робіт. Удосконалення логотипу “Lufthansa” могло бути однією з них.
Особисте життя
У 1920-х роках, коли Лісовський жив і працював у Львові, він встиг там одружитися зі Стефанією Туркевич. У 1927 році у пари народилася донька, яку назвали Зоєю. На жаль, незабаром чоловікові довелося виїхати, залишивши сім’ю, за кордон.
Дочка Роберта Лісовського та його онука Лада згодом стали успішними художницями.
Помер видатний митець із Дніпропетровщини у грудні 1982 року в Женеві.
Доля двох братів і двох сестер творця теж виявилася важкою. Один брат помер після травми, а інший потрапив під репресії у 1937 році і пізніше помер у ГУЛАГу.
Чоловіків обох сестер художника теж репресували, а їхня мати померла від горя. Батька Лісовського звинуватили у шкідництві та виселили з квартири, позбавили пенсії та майна, своє життя він доживав у родичів. До 1943 року чоловік жив у флігелі.
У 1943 році сестри Лісовського вирушили до Європи в надії розшукати брата, але в підсумку вони потрапили до табору для біженців і опинилися у Бразилії.
Батько художника теж вирішив знайти своїх дітей, і незважаючи на вік у 80 років, виїхав з рідного міста. Після від’їзду з Кам’янського про його долю звісток не було.