У Дніпрі є чимало гарних театрів, які славляться багатою історією та ідентичністю. Кожен із них по-своєму намагається зачепити увагу глядача, наприклад, новим цікавим репертуаром, прогресивними підходами або запрошенням зіркових персон. Однак є у нашому місті культурний заклад, де всі ролі виконує одна людина. Він так і називається – Дніпровський академічний український театр одного актора «Крик». Про нього і поговоримо! Далі на dneprovskiye.info.
Історія заснування театру «Крик»
Цікаво, що вперше така концепція з’явилася у світі ще у XIX столітті. Водночас ідея заснування дніпровського театру «Крик» бере свій початок з 1987 року. Насправді це унікальний заклад не лише для нашого міста, а й для всього вітчизняного театрального простору. Адже до талановитого актора й режисера Михайла Мельника, який втілив цю ідею в життя, ніхто не наважувався на подібний крок, щоб усі ролі виконувала виключно одна людина.
Мельник працював викладачем у Дніпропетровському монтажному технікумі, коли організував театральну студію під назвою «Крик». Вона, до слова, швидко здобула популярність серед молоді та любителів театру: вистави мали величезний успіх, що підштовхнуло Михайла до створення повноцінного театру.
У 1989 році влада міста надала театру приміщення – колишній музей комсомольської слави імені Олександра Матросова. Заклад отримав сцену, проте з фінансуванням й обладнанням були серйозні проблеми. Михайло Мельник вирішив все взяти у свої руки: на власному ентузіазмі він облаштував сцену, лави для глядачів, створив декорації та костюми. Відтоді почалася історія одного з найцікавіших театральних проєктів України.
«Гайдамаки» та інші вистави в театрі
Виглядає доволі символічно, що дебютною виставою театру «Крик» стала постановка «Гайдамаки» за однойменною поемою Тараса Шевченка. В ній, зокрема, розповідається про повсталий народ, його волю до боротьби проти соціального і національного гніту.
У монологічному спектаклі Михайло втілював відразу кілька образів, використовуючи мінімальні декорації та ефектний світловий супровід. Дана вистава стала своєрідним поштовхом до розвитку та нових можливостей.
Звісно, Мельник на цьому не зупинився. Навпаки, він продовжував старанно розвивати свій репертуар, у підсумку створивши чимало унікальних вистав: «Пропащі» за мотивами творів Остапа Вишні, «Кара» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба», «Лоліта» за романом Володимира Набокова, «Парфумер» за романом Патріка Зюскінда, «Врата раю» за повістю Єжи Анджеєвського, «Непізнані» за мотивами новели Стефана Цвейга «Лист незнайомки, «Дикий» за мотивами повісті того ж Цвейга «Амок» та багато інших.
Кожен із цих спектаклів має глибокий філософський зміст і створена з урахуванням особливостей театру одного актора.
Визнання та нагороди
Уявіть, що «Крик» – єдиний в Україні та Європі повноцінний театр, у якому засновником, актором, режисером, сценаристом, сценографом, художником, музичним редактором, гримером і костюмером є одна людина. Тому, звісно, Михайло Мельник заслуговує на визнання та нагороди.
Так, у 1994 році йому було надано звання “Заслуженого артиста України”. Через два роки потому він став першим лауреатом “Премії імені Леся Курбаса”. У 2005 році Михайло отримав звання “Народного артиста України”.
У 2007 році Мельник став лауреатом “Національної премії України імені Тараса Шевченка” за виставу «Гріх». Ці нагороди підтверджують унікальність та значущість театру «Крик» у культурному житті країни.
Сучасний стан театру
З 1996 року театр «Крик» розташовується у приміщенні Будинку архітектора на вулиці Михайла Грушевського, 1. Його діяльність навіть не зупинилася під час війни в Україні.
Вистави мають популярність серед глядачів різного віку, адже вони торкаються найглибших аспектів людської душі.