Данило Фільченко, багаторазовий чемпіон з воднолижного спорту з Дніпра, з початку повномасштабного вторгнення не лише продовжує гідно представляти Україну на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях, а й активно займається волонтерською діяльністю. У свої 25 років спортсмен готується до чемпіонату Європи, який цього року пройде у Франції. Як війна змінила життя дніпровського спортсмена та його шлях у великому спорті – про це далі у публікації на dneprovskiye.info.
Данило Фільченко народився 17 вересня 1998 року у Дніпрі. Він має освіту бакалавра з управління будівництвом. Всупереч своїм молодим рокам, Данило вже має дивовижний список досягнень у воднолижному спорті. Він не одружений, але перебуває у стосунках із дівчиною, на ім’я Каміла. У нього є батьки та рідний брат.
Життєвий шлях та спортивні досягнення
Данило почав свій воднолижний шлях у віці 9 років, коли тренери з воднолижного клубу прийшли до його школи. Батьки підтримали його інтерес до цього виду спорту, і з того часу розпочалася блискуча кар’єра. Протягом свого спортивного життя він досяг безлічі висот: став Заслуженим Майстром Спорту, чемпіоном Всесвітніх Ігор 2022 року, дворазовим чемпіоном світу до 2021 року, чемпіоном світу до 17 років, дворазовим чемпіоном Європи 2021 та 2022 років, а також багаторазовим чемпіоном у різних вікових категоріях.
Вплив війни на кар’єру
Коли розпочалася повномасштабна війна в Україні, Данило побоювався, що його спортивна кар’єра може закінчитись. У Дніпрі тренуватися було неможливо, але Міністерство спорту України надало йому можливість продовжити тренування у Європі. Завдяки інтенсивним тренуванням він зміг підготуватися до Світових ігор та виграти їх, що принесло йому звання Заслуженого Майстра Спорту України.
Данило вважає, що його шлях у воднолижному спорті ще далекий до завершення. Він говорить:
“Найголовніше – це залишатися здоровим і бути в ресурсі”.
У воднолижному спорті багато спортсменів досягають своїх найкращих результатів у віці 30-35 років, тому Данило має всі шанси здобути нові перемоги й в майбутньому.
Він також не залишає поза увагою інновації у спорті. Данило мріє виконати складний елемент – сальто 720 у два обороти, що стане першим в історії воднолижного спорту. За свою кар’єру він зібрав близько 200 медалей, серед яких найвагоміші – золота та срібна медалі Всесвітніх ігор, а також орден “За заслуги” третього ступеня від Президента України Володимира Зеленського.
Подолання травм
Проте шлях Данила не був безхмарним. Він пережив серйозну травму – відрив біцепса, який трапився під час тренувань на воді. Це був важкий період у його спортивному житті, але він не здався і пройшов реабілітацію, повернувшись у спорт лише через шість місяців. Данило згадує:
“Я знав, що пройду реабілітацію. Я дуже багато для цього. І повернувся за шість місяців”.
Намічені цілі на майбутнє
Данило продовжує активно готуватися до нових змагань, зокрема до майбутнього чемпіонату Європи у Франції. Він залишається вірним своїм цілям і прагне нових перемог, попри всі труднощі, з якими йому довелося зіткнутися. Його історія – це приклад того, як сила волі та відданість своїй справі можуть подолати будь-які перешкоди.
Данило Фільченко, багаторазовий чемпіон з воднолижного спорту, не лише досяг успіху у спорті, але й пройшов унікальний життєвий шлях, який включає навчання та життя за кордоном. Провівши шість років в Америці, він навчався і працював, але завжди відчував потяг до будинку.
“Був момент, коли хотів там залишитись, коли навчався, потім працював. Але завжди, якщо чесно, тягнуло додому. Завжди. Коли був там, усім розповідав, наскільки Україна є найкращою країною. Був такий дуже проукраїнський навіть до війни. Я завжди був таким, завжди представляв країну на всіх змаганнях”.
2021 року він повернувся на батьківщину, незадовго до початку повномасштабного вторгнення.
Волонтерська діяльність
Початок війни став великим випробуванням для Данила, як і всіх українців. “Спочатку було страшно, потім звикли та стали допомагати чим могли. Я організував благодійний фонд, ми займалися волонтерством, допомагали. І зараз підтримуємо хлопців. Ми притягли багато автомобілів із Європи, військових дронів, усе, що було потрібне”.
Ця активна допомога, організована Данилом, була відповіддю на виклики часу. Він не лише продовжував тренуватися та брати участь у змаганнях, а й активно займався волонтерською діяльністю, роблячи все можливе для підтримки своєї країни.
Професійне та особисте життя
Крім спортивної кар’єри, Данило займається сімейним бізнесом – столярною майстернею та меблевим виробництвом.
“Це наш сімейний бізнес, один із напрямків, яким я займаюся конкретно. Це меблеве виробництво”.
Всупереч тому, що його основний погляд зосереджений на спорті, Данило також може працювати на верстатах, якщо це необхідно.
На 2024 рік у Данила заплановано кілька важливих спортивних виїздів. Це або Іспанія, або Італія. Міжнародний турнір. Потім кінець липня – вже турнір важливіший, там будуть найкращі атлети, з якими спортсмен змагатиметься в Австрії. І потім початок серпня – це чемпіонат Європи у Франції. Він інтенсивно тренується, щоб бути готовим до цих важливих змагань. Його підхід до успіху простий:
“Не знаю, чи можна сказати, що я вже успішний. Працювати треба. Секрет чи не секрет, я просто намагаюся робити все, що від мене залежить. Необхідно з ранку піднятися або у вихідний день кудись поїхати, щоби щось зробити. Для мене це не проблема. Намагаюся робити все, будь-коли та будь-де”.
Життєві принципи
Для Данила важливі справедливість та сімейні цінності.
“Борець за справедливість, знаєте, завжди. Я у спорті завжди сварюсь із суддями, коли відчуваю, що відбувається якась несправедливість. На першому місці для мене – сім’я та стосунки з моїми батьками”.
Ці принципи допомагають йому у спорті, а й у житті, підтримуючи його прагнення нових висот і справедливості в усіх аспектах своєї діяльності.
Історія Данила Фільченка – це приклад сили духу, завзятості та відданості своїй країні, яка надихає та показує, що навіть у найважчі часи можна знаходити сили для досягнення більших успіхів.
Джерела: