У 2008 році у Дніпрі вдруге відбувся Всеукраїнський музейний фестиваль, де учасники могли поділитися своїми роботами та розповісти більше про мистецтво. З часом захід збирав дедалі більше глядачів та охочих поділитися знаннями, а його масштаб продовжував зростати. Як проходив фестиваль, та про його історію розповімо докладніше. Далі на dneprovskiye.info.
Ідея музейного фестивалю
У 2008 році місцем проведення фестивалю обрали історичний музей ім. Д. І. Яворницького. Захід провели під назвою “Музеї в сучасному поліетнічному світі”, розповіла заступниця директора історичного музею із наукової роботи Валентина Бекетова.
Напередодні важливої події на базі музею відбулася конференція ЮНЕСКО, присвячена проблемам розвитку музеїв в умовах перехідного періоду, а сам фестиваль був покликаний допомогти молоді та місцевим мешканцям більше дізнатися не тільки про мистецтво, а й про розвиток музеїв у нашій країні. Музейні працівники обмінялися досвідом та продемонстрували свої найкращі зразки експозиційної, наукової, просвітницької, виставкової, поліграфічної, мультимедійної діяльності.
Заявки на участь у фестивалі встигли подати 103 музеї з усіх областей України, а глядачі залишилися задоволені тим обсягом інформації, яку можна було дізнатися.
Розвиток мистецтва на музейному фестивалі
У 2011 році Всеукраїнський фестиваль музейного мистецтва відбувся у Дніпрі втретє. Традиційно на захід приїхали працівники музеїв з усіх куточків країни, та звісно ж, привезли з собою цінні експонати.
Дніпряни тоді отримали унікальну можливість побачити одразу півсотні “міні-музеїв”, які представили найрідкісніші та найцінніші експонати.
У рамках заходу провели низку виставок на різні теми – історичну, етнографічну, мистецького спрямування. Окреме місце відвели організатори так званій “виставці одного предмета”, де відвідувачам презентували повернуті цінності, приміром, відреставрований Генуезький шолом.
Протягом трьох днів експозиції працювали в будівлі історичного музею, а в останній день фестивалю там відбулося велике свято “Гончарне коло”.
Просто на площі на очах у глядачів будували гончарну піч. На гостей чекало дивовижне видовище – світна обпалена кераміка, що світиться.
Тоді ж організатори фестивалю вирішили розширити свято та зробити ще один майданчик біля кам’яних баб, де автори та любителі віршів та прози змогли почитати свої творіння.
У 2015 році Дніпропетровський художній музей знову брав участь у четвертому Всеукраїнському музейному фестивалі “Музей і діти: дитячі програми, центри, музеї”.
За традицією захід знову провели на базі Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, а на розсуд журі вже представили роботи понад 80 музеїв України.
Крім того, організатори вирішили провести конкурс серед учасників, та у рамках проєкту “Мистецтво музейної експозиції” глядачам було запропоновано міні-виставку наймолодшої художниці України – Софії Безбородової.
Метою виставкового проєкту талановитої дівчинки було не тільки привернути увагу глядачів до неповторного світу дитячих мрій, історій, казок, а й донести до глядачів та учасників сприйняття та відображення дитиною цілого всесвіту.
У конкурсі “Впровадження музейних програм, акцій, заходів” художній музей розповів про проведені майстер-класи з петриківського розпису, до яких вдалося залучити й дитячу аудиторію.
Презентація цієї програми дала наочне уявлення, як під керівництвом співробітників музею та майстрів народної творчості кожен учасник заняття мав змогу не лише подивитись на процес створення унікального розпису, а й самостійно реалізувати свої творчі здібності за цим напрямком.
Нові напрямки
У 2018 році в стінах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького пройшов вже 5-й Всеукраїнський музейний фестиваль. Він проходив на тему “Музеї та виклики часу”. Тоді в рамках фестивалю можна було побачити близько вже понад 30 міні-виставок з усіх куточків України.
Свої оригінальні експозиції встигли представити Нікопольський, Рівненський, Маневицький, Криворізький краєзнавчі музеї, Новомосковський міський історико-краєзнавчий музей ім. П. Калнишевського. П. Калнишевського, Чернігівський обласний художній музей ім. Г. Галагана, Васильківський обласний краєзнавчий музей ім. П. Калнишевського. Г. Галагана, Васильківський музей, національний історико-культурний заповідник “Чигирин”, Музей історії міста Краматорська, Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського. В. Тарновського, та інші учасники.
У рамках фестивалю пройшов і унікальний історичний форум “Світова війна: український погляд”. Учасники форуму обговорювали цікаві теми – дискусії відбувалися під назвою “У пошуках правди: родинна пам’ять про Другу світову війну”, “Достовірна історія війни: ідентифікація та популяризація”, “Друга світова в інформаційній війні: політика, масова культура, ЗМІ”, “8 та 9 травня: як відзначати?”.
В заходах узяли участь не лише десятки істориків та сотні небайдужих містян, а й студенти, старшокласники та викладачі з Дніпра та інших міст. Усі вони дискутували про події Другої світової війни без політики та ідеології. Форум подібного формату тоді відбувся в Україні вперше.
Головною ідеєю організаторів було донести, що суспільство має поглянути на події Другої світової війни під іншим кутом, а на форумі було різноманіття свіжих поглядів.
Так учасники могли швидше зрозуміти, що потрібно іноді розлучатися із радянськими міфами, які тривалий час тримали людей “у полоні”, розповіли історики та організатори фестивалю.
Також у рамках фестивалю відбулася захоплива вечірня театралізована екскурсія “Володарі степу: половці”.
Усі учасники розповіли, що довго й серйозно готувалися до очікуваної події, кожен музей намагався зібрати якнайбільше інформації для глядачів, обрати найцікавіші експонати та скласти виставки таким чином, щоб ніхто не нудьгував, а навпаки, подивився на тематичні міні-екскурсії із нового боку.
Музей імені Д. І. Яворницького
Традиційно одним з учасників цікавого та популярного фестивалю став й Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького.
В нього теж є своя цікава історія, про яку знають небагато городян та гостей Дніпра.
Заснували музей ще у 1849 році як “Музей старожитностей Катеринославської губернії”. Перші виставки виявилися дуже цікавими для місцевих мешканців, адже поряд із археологічними знахідками місцевого краю можна було ближче роздивитись та вивчити реліквії стародавнього Єгипту й античної Греції, російські та іноземні монети, палеонтологічні рештки.
Головною визначною пам’яткою після відкриття музею вважалася мумія єгипетської жінки з дитиною.
Сучасну будівлю Дніпропетровського історичного музею побудували у 1905 році, а в середині 1970-х років її закрили на реконструкцію.
Головним завданням була споруда приміщення, де з’явилася діорама під назвою “Битва за Дніпро”, але разом з ним значно розширили й площі для виставок, доповнили вже наявні експозиції.
Помінявши кілька назв, Дніпропетровський історичний музей став носити ім’я знаменитого академіка Дмитра Яворницького, який у 1902 році став його директором та пропрацював на своїй посаді протягом тридцяти років.