Ольга Сидоренко працює телеведучою на дніпровському телеканалі «ДніпроTV» вже понад десять років. За цей час вона здобула популярність завдяки своєму особливому підходу до висвітлення матеріалу. В її передачах завжди відчувається глибокий інтерес до культурних і соціальних питань. Журналістка приділяє значну увагу історіям простих людей, розкриваючи їхні долі з неабиякою майстерністю та щирим співпереживанням. Далі на dneprovskiye.
Початок кар’єри: мрія мами, що стала покликанням
Шлях Ольги Сидоренко як журналістки розпочався не з власних дитячих мрій, а завдяки щирому бажанню її матері побачити доньку на телеекрані. Спочатку цей випадковий імпульс переріс у справжнє професійне покликання. У різноманітних інтерв’ю Ольга з особливою теплотою розповідає, як саме мати вірила в її можливості – бачила в ній особистість, здатну донести до широкої аудиторії важливе, людяне й щире.
Професійне становлення Ольги відбувалося поступово – вона пройшла всі щаблі журналістського зростання від репортерської роботи до створення та ведення власних програм. Цей шлях був сповнений викликів, адже телевізійна діяльність потребує швидкості реакції, емоційної самовіддачі та вміння знаходити спільну мову з найрізноманітнішими співрозмовниками. Саме завдяки багаторічним зусиллям і наполегливості сформувався її впізнаваний стиль – м’який, людяний, змістовний.
Авторські проєкти: «Життєлюби Дніпра» та «Файно»
Найвідоміші авторські проєкти Ольги Сидоренко на телеканалі «ДніпроTV» – «Життєлюби Дніпра» та «Файно». Це самобутні медіапроєкти, які органічно поєднують просвітництво, емоційне занурення та важливу соціальну місію.
«Життєлюби Дніпра» можна справедливо назвати проєктом-одкровенням. Кожен випуск знайомить глядачів з активними, енергійними, оптимістичними людьми поважного віку, які всупереч стереотипам зберігають жагу до життя і надихають інших. Герої програми – пенсіонери, які займаються спортом, волонтерством, хореографією, малюванням, щодня доводячи, що життя після виходу на пенсію тільки набирає нових барв. Програма руйнує усталене уявлення про старість як період занепаду, демонструючи натомість повноту буття і радість від кожного прожитого дня.
«Файно» – проєкт, присвячений культурі, традиціям і глибинам української спадщини. В цій програмі Ольга розкриває маловідомі історичні факти, знайомить з постатями, замовчуваними за радянських часів, пояснює символіку вишивок та розшифровує значення народних обрядів. Це своєрідна телевізійна подорож українською ідентичністю, що пробуджує інтерес і гордість за власний рід, мову, традиції. «Файно» уникає повчального тону – натомість програма вирізняється щирістю і любов’ю до теми. 
Публіцистика: блоги з душею
Ольга Сидоренко проявляє як вдумлива, чутлива оповідачка людських історій. Її авторські блоги на сайті телеканалу «ДніпроTV» виходять за межі звичайних дописів. Ці тексти є мініатюрними нарисами, які поєднують публіцистичну глибину, есеїстичну витонченість та емоційну рефлексію. Журналістка працює в особливому жанрі «теплого слова» – її тексти зігрівають душу, торкаються сердець, спонукають до роздумів або викликають щиру усмішку.
Особливої уваги заслуговує публікація «Луїджі + Мокрина = любов». Це зворушлива розповідь про неймовірне кохання італійця та українки, які зустрілися під час Другої світової війни, були розлучені на півстоліття, але врешті знову знайшли одне одного. Це реальна життєва історія, яку Ольга глибоко відчуває, передаючи всі відтінки людських переживань. У тексті пульсує переконання, що справжні почуття здатні перемогти час.
У публікації «Українські супермени» журналістка розповідає про козаків нестандартно – не в офіційному, «плакатному» стилі, а як про живих героїв з характером, витривалістю, харизмою і навіть сарказмом. Вона запрошує читача до інтелектуальної гри з історичними міфами та реальністю, перетворюючи історичні факти на захопливу розповідь.
«Тисяча і одне плаття» – сентиментальна замальовка про моду минулого століття. Проте це більше ніж ретроспектива – це роздуми про жіночу силу, вишуканість і здатність зберігати красу навіть у найскладніших обставинах. Через тему одягу авторка делікатно розкриває глибшу тему людської гідності, що проявляється в найменших деталях.
Ці блоги створені не заради наповнення контентом. Вони становлять особистий простір авторки, де вона ділиться своїм світоглядом, говорить про гідність, людяність, красу і біль – без пафосу та надмірної сентиментальності, щиро і з повагою до читача.
Вплив і популярність
Популярність Ольги Сидоренко в Дніпрі сформувалася не через скандали чи гучні піар-кампанії. Її успіх демонструє, як професійна стабільність, добросовісність, послідовність і щира любов до справи створюють справжню довіру аудиторії. Міські жителі впізнають її на вулицях, цитують її слова, обговорюють у соціальних мережах, але найголовніше – уважно слухають.
Сидоренко не прагне бути «зіркою» в традиційному розумінні. Її підхід полягає не в самодемонстрації, а в зосередженні на людях і темах, які вона висвітлює. Саме ця скромність і повага до глядачів зробили її одним із найавторитетніших голосів регіонального телебачення.
Вплив журналістки поширюється й на молоде покоління – студенти, початківці в журналістиці, волонтери, митці часто звертаються до її досвіду як до взірця якісної медійної роботи. Вона демонструє, що журналістика може бути одночасно гуманною, аналітичною, інтелігентною і привабливою для широкої аудиторії.
Завдяки таким професіоналам як Ольга Сидоренко, міське телебачення не перетворюється на архаїчну структуру, а стає живим майданчиком для осмислення міського, національного й особистого досвіду. Її діяльність має виховне та естетичне значення, адже кожне її слово позначене точністю, щирістю і добротою.
Голос тепла й гідності
Ольга Сидоренко уособлює значно більше, ніж роль ведучої локального телеканалу. Вона втілює голос, обличчя і душу сучасного українського регіонального телебачення. В епоху, коли медіапростір дедалі більше схиляється до сенсаційності, конфліктів і поверховості, її комунікаційний стиль демонструє альтернативний підхід – модель, побудовану на довірі, змістовності, співчутті та повазі. Кожен її сюжет і ефір перетворюється не на формальне інформування, а на щире звернення до особистості з глибокою повагою до індивідуального досвіду, переживань і радощів людини.
У програмах Ольги відсутня будь-яка штучність. Вона не виконує роль телеведучої – вона органічно існує в цій професії, долаючи бар’єр між екраном і глядачем через справжнє співпереживання. Її професійна діяльність базується на діалозі, а не на монолозі; на запрошенні до роздумів, а не на нав’язуванні готових висновків. У її матеріалах літні люди постають не як соціальна проблема, а як джерело життєвої мудрості. Історичне минуле в її інтерпретації – не сухий архівний матеріал, а живе коріння культури. Вона не уникає емоційності, використовуючи її як шлях до автентичності, уникаючи при цьому надмірної сентиментальності.
Її передачі та блоги повністю позбавлені стереотипного образу “телеведучої з навченою усмішкою”. Вона свідомо відмовляється від штучного блиску на користь природної людяності. Ця рідкісна якість, яку необхідно цінувати і розвивати в українських регіональних медіа – здатність залишатися насамперед людиною в кадрі, яка не просто обговорює теми, а глибоко відчуває їх.
Ольга Сидоренко нагадує, що журналістика може бути естетично вишуканою, гуманною і корисною; що екранне слово здатне нести не інформаційний шум, а глибокий зміст; що регіональний телеканал – це не периферія медіапростору, а платформа для актуального, змістовного діалогу про життя. Завдяки її підходу «ДніпроTV» функціонує як теплий простір, де знаходять своє місце і літня людина з народними традиціями, і молоде покоління, яке відкриває для себе родинну історію. Така робота виходить за межі телевізійного формату – вона стає важливим елементом сучасної української культури.