Коли Україна здобула незалежність, разом із нею повернулося й чимало моральних цінностей, які були загублені або втрачені за роки радянської влади. Українці дізналися про справжні наміри гетьмани Хмельницького, коли він погодився на те, щоб Україна пішла “під руку” Москви. Повернули викривлені приказки та прислів’я, таємниці Хортиці та сміливість характерників. І найкращим способом донести цю правду до громадськості стали численні етнічні та історичні фестивалі. Тисячі учасників з усіх куточків України зібрав у 2016 році козацький фестиваль “Bogdan Fest”, присвячений славетному гетьману Богдану Хмельницькому. Далі на dneprovskiye.info.
Особливості фестивалю “Bogdan Fest”
Головною метою історико-патріотичного фестивалю “Богдан Хмельницький – народження держави” організатори назвали підвищення ролі традиційної козацької культури у формуванні світогляду українців. Взяти участь у козацьких розвагах охоче погодилися представники всіх паланок України. Долучилися й громадські та творчі організації, чимало представників прибули із Дніпра та Дніпропетровської області. Вперше зібралися на “Bogdan Fest”у травні 2016 року, одразу ж провели відбірковий тур Всеукраїнського фестивалю “Козацькими шляхами”.
Місцем проведення обрали Нікополь – славнозвісну Микитинську Січ. Учасники згуртувалися на площі Богдана Хмельницького біля пам’ятника славетному гетьману. Підходили вклонитися і гранітному пам’ятному знаку, встановленому на честь Микитинської Січі. За сценарієм спочатку присутні козаки обрали старшину, а вже потім новообраний отаман закликав козаків вирушати у похід по славетних місцях.
Чому саме Микитинська Січ?
Про Запорізьку Січ знають в усьому світі, але ж, окрім, неї існували й інші, не менш славні: Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Стара, Чортомлицька, Підпільнянська (Нова Січ). У 20 столітті їх поглинула вода Каховського водосховища, залишився тільки Буцько-Томаківський острів. Микитинська Січ посідає в переліку особливе місце, історики запевняють, що саме звідти почалася Визвольна війна під проводом гетьмана Богдана. Ще відомий письменник Гоголь писав, що з Микитинської Січі розливаються воля й козацтво на всю Україну.
Відомо, що Микитинська Січ проіснувала на правому березі Дніпра, на мисі Микитин Ріг з 1638 до 1652 року. Заснував її отаман Федір Лютай зі своїми козаками. Назву Січ отримала від Микитинського рогу. Існувала легенда, ніби оселився тут колись славетний козак Микита, а за ним потяглися і його бойові побратими. І виникло невеличке поселення. Микитин Ріг вперше згадував у своєму щоденнику посол австрійського імператора Еріх Лясота. А у російській картографії назва зафіксована у “Книзі великого креслення” 1627 року.
Фортифікаційні споруди в цьому місці почали зводити у 1639 році для оборони південного прикордоння. Саме сюди прибув у 1647 році Богдан Хмельницький, коли схилив на свій бік Черкаський реєстровий полк. На Микитинській Січі й отримав гетьманську булаву, відправляв універсали з закликами до повстання та споряджав посольство до Криму, щоб укласти військовий союз. Ще кілька десятків років після цього на Січі стояли фортеці з постійним гарнізоном та гарматами. Її називали Микитиною Заставою. А у 1782 році селище Микитине отримало статус міста й було перейменоване на Нікополь.
Веселі розваги Богданового фестивалю
Захід розпочався з козацького походу від площі Хмельницького у Нікополі. Попереду гарцювали на конях 20 козаків від старшин Дніпра, Запоріжжя, Покрова, Марганця та Кривого Рогу із джурами. За ними колоною рухалися учасники дійства. Не було єдиної форми, одягнені чоловіки були хто у вишиванки, а хто – у камуфляж. Це лише підкреслювало те, що у запорізькому війську теж були люди з різних губерній та різного стану. Але всім знаходилося місце у лавах захисників України.
Після покладання квітів до меморіалу захисникам України зібралися на козацьке коло. Цікаві творчі та концертні номери привезли численні колективи Нікополя, Апостолова, Кривого Рогу, Зеленодольська. Для гостей свята підготували різні локації “Козацькі розваги”, майстер-класи від “Школи характерника”. Всі промисли, якими славилися козаки, були представлені у містечку майстрів: гончарство, художня ковка, різьба по дереву, розпис по дереву, соломоплетіння та багато іншого.
Чим запам’ятався фестиваль “Bogdan Fest”?
Кожному гостеві знайшлася справа до душі. Дорослі та діти брали участь у майстер-класах з історії українського козацтва, вчилися збирати та розбирати різну зброю, випробували свої сили у бодіарті, плетінні, козацькій боротьбі. Охочі могли покататися верхи на спеціально привезених конях. Школярі з азартом долучилися до створення дивовижного рушника із багатометрового полотна. На ньому малювали сценки з життя козаків, їхні гасла та атрибутику. Цій же темі була присвячена й виставка дитячих малюнків.
Приваблювали й майстерно створені фотозони. Гості свята фотографувалися на тлі плетених огорож, українських хат, біля живих скульптур, що зображували козаків. Останні демонстрували дива нерухомості, застигаючи надовго у неймовірних композиціях. Чимало цікавого розповіли представники краєзнавчого музею Нікополя. Всі охочі могли ознайомитися з документальним фільмом “Мандрівка у край затоплених Січей” або взяти участь в екскурсії по місцях, де проходила Велика козацька рада на вибори Хмельницького. Не обійшли увагою присутні й музей АТО, де захисники України вже 21 століття демонстрували сучасні одяг та зброю.
Машина часу: з минулого в сьогодення
Уповні відчути всю атмосферу козацької Нікопольщини допомогли українцям реконструктори. Вони показали цікаву інсценівку бою між польським загоном і кіннотою гетьмана Богдана. Спочатку поляки та віддана їм козацька старшина відмовилася скласти зброю, як запропонували парламентарі. Потім пролунала запальна промова гетьмана Хмельницького, з якою той звернувся до своїх козаків. Далі на просторій галявині розпочався танець шабель та постріли гармат, у бою зійшлися піші та кіннота. Завершилося перемогою Богданових козаків, яких вітали щирими оплесками гості свята. Ролі виконували учасники запорізької федерації бойового козацького мистецтва “Спас”, козаки Затопської та Чортомлицької Січей, гості з Херсонщини. А режисером дійства виступив краєзнавець Василь Тирса з Олексіївки, який у деталях вивчив події того далекого року.
Фестивальні змагання джур
Не залишилися осторонь і юні козаки – джури. Так на Січі називали підлітків, які виконували роль зброєносців при досвідчених козаках, вчилися грамоті у січовій школі і засвоювали козацьку науку бою. Сучасні джури теж вчаться козацької справи. Вони змагалися у воєнно-патріотичній грі “Сокіл-Джура”, демонстрували вміння та навички у конкурсах шикуванні та пісні, перетягуванні линви. А ще боролися за звання кращих у конкурсах “Топографія”, “Таборування”, “Бойове розгортання”, “Рятівник” (з надання першої долікарської допомоги). Кмітливих і допитливих допомогла виявити інтелектуальна гра-вікторина “Відун”.
Щедре козацьке частування
Подбали організатори не лише про розваги, а й про гостину. Понад 100 літрів кулешу приготували козаки, і весь запас хутко розібрали гості та учасники. А оскільки запорожці були ще й гарними пасічниками, солодку продукцію пропонували бджолярі Нікопольщини. На Медовому ярмарку можна було скуштувати та придбати мед, стільники, віск, медовуху. Дітлахи ще й отримували у подарунок пізнавальні картки, які розповідали про користь меду, прополісу, вощини, інформували про цікавинки з життя бджілок, задавали загадки.
Поєднали увечері минуле з сьогоденням виступи запрошених рок-гуртів “Колір ночі”, “Ангажемент на вівторок”, “Тінь Cонця”, останній колектив було визнано лідером екзотичного козацького року. Музиканти приємно здивували гостей свята незвичайною підбіркою з української міфології, неоязичництва, тем козацтва та історії країни. Преса 2016 року назвала історико-патріотичний фестиваль “Богдан Хмельницький – народження держави” важливою культурно-мистецькою подією регіону. І цілком справедливо. Цей фестиваль зробив свій вагомий внесок у національне та духовне відродження країни. І користь цього особливо відчувається у 2022-2024 році, коли Україна вкрай потребує відданих захисників своєї неньки.
Джерела: