Театр – це особливе мистецтво, яке налічує тисячі років. Перші театри з’явилися ще у Давній Греції в 5 столітті до нашої ери й вагомо вплинули на розвиток всієї європейської культури. Перші згадки про вистави в Україні дослідники відносять до початку 17 століття, але про становлення театру, як виду мистецтва, зайшла мова лише у другій половині 19 століття. Далі на dneprovskiye.info.
Почалося все з аматорського театрального руху, який подарував чимало талановитих акторів професійним театрам. На початку 21 століття в Україні нараховується кілька сотень театрів різних напрямків. Найкращих митців зібрав у 2017 році грандіозний Всеукраїнський театральний фестиваль “Феєрія Дніпра”, який подарував незабутні враження прихильникам чарівного театрального мистецтва.
Перший фестиваль “Феєрія Дніпра”
Цей захід у пресі називали ракетним прискорювачем розвитку українського театру. Протягом 10 днів на одному майданчику збиралися найкращі театральні колективи України, представляли аншлагові п’єси. Оцінити учасників і отримати задоволення від вистав прийшло чимало мешканців Дніпра, приїздили гості й з інших міст та селищ України. Чарівність фестивалю полягала в тому, що взяти участь могли не лише академічні, визнані театри, а й маловідомі молоді колективи. Учасники не тільки демонстрували таланти, а й спілкувалися, вчилися класичним підходам та новим тенденціям у театральному житті.
Ініціатором заходу став тодішній голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов. На перший Всеукраїнський театральний фестиваль прибули й почесні гості – представники Почесного Консульства Австрійської Республіки у місті Дніпро, які дали високу оцінку майстерності українських акторів. Серед учасників були й досвідчені метри сцени, лауреати різних театральних фестивалів та конкурсів України та Європи. Молоді актори ще й отримали несподіваний подарунок – майстер-клас від популярного режисера, художнього керівника Київського Театру на Подолі, народного артиста України, лауреата Національної Шевченківської премії Віталія Малахова.
Шляхетна мета і способи її досягнення
Ініціатори заходу розповіли журналістам інтернет-видання “Gorod.dp.ua”, що прагнули насамперед об’єднати навколо фестивалю відданих театру акторів та людей з безмежною режисерською фантазією. Адже для служителів Мельпомени дуже важливо не лише виступати перед залами різних міст, а й обмінюватися досвідом та цікавими, плідними ідеями. Йшлося про своєрідний експериментальний майданчик для всіх, хто присвятив життя театру: режисерів, композиторів, хореографів.
Практика показала, що сподівання цілком виправдалися. Захід став своєрідним синтезом різних мистецтв та інновацій. У 2018 році фестиваль зібрав ще більше учасників із Києва, Винниці, Запоріжжя, Харкова. Відомий театральний київський театральний критик Олег Вергеліс у розмові з журналістами різних видань підкреслив, що оригінально сформована програма об’єднала різні театри. Учасники представляли вистави, як для відпочинку, так і філософського направлення, що стало гарною тенденцією.
Найцікавіші вистави різних фестивалів
Ще відомий український діяч Лесь Курбас писав, що театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра. І цього принципу намагалися дотримуватися всі учасники заходу. З використанням сучасних технологій театр отримав можливість ставити сцени з використання комп’ютерної анімації, розширити коло звукових та світлових ефектів. У кожної вистави, представленої на фестивалі, був свій характерний почерк, що відзначили не лише театральні критики, а й глядачі.
Дуже сподобалася присутнім вистава Дніпровського театру “Віримо!” під назвою “Дивовижна подорож кролика Едварда”. Вона отримала високу оцінку критиків як жанрово цілісний, музично виважений твір з філософським змістом. Оптимальний вибір для сімейного перегляду, якщо вибиратися до театру родиною. А Сумський академічний театр драми і комедії імені Щепкіна продемонстрував оригінальну обробку відомої української п’єси за твором Карпенка-Карого “Безталанна” під назвою “Хто винен?”. І режисер, і актори довели, що класику можна й треба переосмислювати. Бо глядач має сприймати події на сцені, як актуальні для будь-якого часу.
Школа театрального життя
Саме так схарактеризували фестиваль молоді актори, бо їм було, чому повчитися у старших колег. Гострі жарти, виразний український колорит і підкреслення поширених людських побоювань – цим вразила глядачів сучасна обробка “Ревізора”. Виставу презентував Дніпровський Академічний театр драми та комедії. Вони обрали класичну п’єсу про чиновників, політиків і суспільство – вічні теми, котрі в усі часи будуть актуальними.
Прихильно зустріла дніпровська театральна інтелігенція історичну драму “Свіччине весілля” від Дніпровського Національного Академічного музично-драматичного театру імені Шевченка. Режисер блискуче показав, як під час боротьби за світло спалахує народне повстання. Схоже, що вогонь свободи в серцях українців не згасав ніколи, чому є підтвердженням і всім відомі події на Майдані.
Незабутні враження та емоції
Надзвичайну емоційну напругу викликала у присутніх драма-реквієм “Нація” відомої письменниці Марії Матіос. Молитва за всіх невинно вбитих українців і заклик об’єднатися в єдину націю знайшла палкий відгук в серцях сотень глядачів. Пані Марія особисто приїхала на фестиваль, щоб підтримати акторів і була вражена тим, наскільки щиро сприймали її твір присутні в залі. Ця вистава викликала бурю емоцій, люди стоячи аплодували акторам, а потім довго обмінювалися враженнями.
Цінні зустрічі та уроки
Сучасні режисери зізнавалися журналістам різних видань, що мистецтво театру дедалі більше трансформується. Акторам замало тільки розважати публіку, їм важливо наштовхнули глядачів на роздуми про сенс кожної хвилини існування в цьому світі. Для цього не треба виразно декламувати або видавати повчальні сентенції. Достатньо просто говорити про повсякденне життя, говорити щиро і відверто, як це буває насправді. На другому фестивалі 2018 року теж були майстер-класи від метрів сцени. Їх проводили у формі діалогу, де визначалися методики гри, вивчення різних практик акторських шкіл і колективів.
Щодо акторів, то вони були тільки ради взаємодії з глядачами, спілкуванню з залом іншого міста. А поєднання різних мистецьких форм, технологій з класичною практикою назвали найголовнішим напрямком сучасних театральних лабораторій. Молодь більше цікавили нетрадиційні методики для створення театральних експериментальних вистав і сценаріїв.
Креативні рішення
Дуже сподобалися гостям презентації вистав режисера Національного академічного драматичного театру імені Франка Станіслав Мойсеєва, який чудово працював з креативним простором та візуальними елементами вистави. Оригінальна інтерпретація текстів та сценічної мови відкрила знайомі класичні твори зовсім з іншого боку. Завдяки новому формату, фестиваль дав натхнення рухатися вперед, шукати нові способи самовираження. Таку думку висловили всі учасники заходу.
Подорожі, зустрічі, враження
Крім цікавих вистав, відвідувачі мали змогу долучитися до ярмарку українських сувенірів і тематичних майстер-класів на різні теми. Для охочих проводилися ще й безпрограшні лотереї та аукціони з цікавими призами. На вулиці біля театру розважали містян ростові ляльки й живі скульптури, з якими можна було сфотографуватися на згадку.
На жаль, російське вторгнення в Україну зруйнувало всі плани щодо подальшого розвитку фестивалю. Але театральні колективи не втрачають надії, що цей захід ще повернеться, і учасникам вдасться продемонструвати нові вражаючі вистави й креативні рішення. Окрім того, життя дало чимало важливих і вічних тем для нових сценаріїв.
Джерела: