Художник-живописець, автор пейзажів, портретів і натюрмортів Василь Філоненко народився 22 квітня 1929 року в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області. Мистецтвознавець Людмила Володимирівна Богданова із захопленням відгукувалася про митця, відзначаючи його емоційність і поетичність на такому високому рівні, що індустріальний пейзаж промислового міста в його вправних руках перетворювався на ліричний живопис. Далі на dneprovskiye.info.
Художній почерк, що відрізняє творця від інших діячів мистецтва
Василь Давидович Філоненко – один із плеяди самобутніх дніпропетровських художників-живописців. Головний напрям його художньої діяльності – станковий живопис. Він писав тематичні картини, пейзажі та натюрморти. Василь Давидович знаходив і талановито відображав у своїх творах красу в повсякденних, звичайних сюжетах. Він умів виявляти суть образу тонкими нюансами кольору, не застосовуючи яскравих відтінків гами.
У роботах Василя Філоненка, таких як “Портрет Костабіра” і “Портрет М. Таушмарової”, чітко проглядається його навичка виокремити важливість і повноту людської особистості. У початковий період своєї творчості Василь Давидович часто зображував пейзажі з ліричною нотою, з-поміж найкращих з яких можна виділити “Берізки”, “Зимовий вечір” і “Річка Снів”.
Біографія, розкриття творчого обличчя художника
Василь Давидович Філоненко народився 22 квітня 1929-го року в селі Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області і провів більшу частину свого життя в місті Дніпропетровськ (сучасна назва міста – Дніпро, з 2016 року). Його непідробна любов до рідного міста знайшла відображення в таких картинах, як “Старе місто Катеринослав”, “Стара Чечелівка”, “Чечелівка”, “Старий дім” і “Останній сніг”. Одна з найвідоміших праць майстра, “Індустріальний пейзаж”, у якій він також закарбував місто Дніпропетровськ.
У 1950-му році Василь Давидович Філоненко закінчив “Дніпропетровське державне художнє училище” (сучасна назва – “Дніпропетровський державний театрально-художній коледж”), де на його творчість вплинули вчителі – Михайло Микитович Панін і Микола Стефанович Погребняк. У 1962 році художник став членом Спілки художників СРСР.
Важливу роль у формуванні творчої особистості відіграли його поїздки з групою художників по місцях заслання великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка, а також Середньою Азією в 1961-му і 1963-х роках. Шевченківський цикл мальовничих робіт, створених у період з 1961-го по 1964-й роки, став результатом цих подорожей. У них розкрилося творче обличчя художника, його вміння робити добірку потрібного в мотиві, використати для виявлення образу певну колірну і колористичну гаму.
З початку 1950-х років художник брав активну участь у виставках обласного рівня, починаючи з 1960-х – у республіканських, а з 1961 року – у всесоюзних. У 1979-му році в Художньому музеї Дніпропетровська відбулася індивідуальна виставка, приурочена до 50-річчя творчості художника і 25-річчя його творчої діяльності.
У 70-ті роки 20-го століття творчий потенціал майстра розкривається повною мірою, і його пейзажі стають більш різноманітними як за мотивами, так і за настроєм. У цей період він також звертається до зображення свого рідного міста.
Ліричний характер художника і його емоційне сприйняття світу яскраво виражені в його натюрмортах. Великий майстер створював дивовижні картини з тонким передаванням настрою і життєвої філософії через призму навколишнього світу. Часто як “героя” своїх творів Василь Давидович обирав “королеву серед квітів” – троянду. Кожен його натюрморт із цією квіткою являв собою унікальну новелу про дивовижне.
Його пейзажі, створені безпосередньо з натури, не залишають відчуття випадковості сприйняття. У цих роботах відсутній схематизм, вони являють собою живе і виразне поетичне втілення життя природи, її вічної краси.
Василь Філоненко покинув світ 4 травня 1983 року в місті Дніпропетровськ, залишивши спадщину у вигляді багатого зібрання чудових творів мистецтва. Його творіння знаходять своє місце в експозиціях Дніпропетровського художнього музею, музею українського живопису (м. Дніпро) та в приватних колекціях.