Проєкт Songlines of Ukraine створив простір для збереження живої пам’яті. Для багатьох учасників експедицій це стала нагода поділитися культурою, яка рідко представлена у публічному просторі й поступово зникає разом з поколінням її носіїв. Дослідники фіксували не лише пісні, а й розповіді про весільні, хрестинні та побутові традиції, щоб показати, наскільки тісно музика пов’язана з повсякденним життям і цінностями громади. Далі на dneprovskiye.info.
Історія заснування та розвитку проєкту Songlines of Ukraine
На півдні Одещини простягається Буджак — унікальний регіон, де століттями співіснують десятки культур, мов і мелодій. Саме тут народився проєкт Songlines of Ukraine, присвячений дослідженню та документуванню традиційних музичних практик національних спільнот цього краю. Ідея проєкту натхненна австралійським міфом про Songlines — пісенні лінії, якими, за переказами, пращури прокладали шляхи під час створення світу. Ці невидимі дороги не лише поєднували місця на мапі, а й утримували спільну пам’ять народу. Так само й українська земля має свої пісенні координати, що звучать різними мовами, але зберігають єдину енергію традиції.
У межах Songlines of Ukraine команда «Культура Медіальна» разом зі співачкою та дослідницею фольклору Мар’яною Садовською і музикознавцем Артемом Целіковим здійснила дві експедиції селами Бессарабії. Дослідники записували музику албанців, болгар, гагаузів, молдован, румунів і ромів, чиї пісні є живими свідками історії регіону. У липні команда подорожувала селами Каракурт, Старі Трояни, Криничне, Дельжилер, Василівка, Табаки та Виноградівка. Місцеві мешканці зустрічали гостей по-домашньому: співали на подвір’ях, біля сільрад чи бібліотек. Разом з піснями дослідники фіксували й культурний побут — як готують традиційні страви, якими мовами спілкуються та як у піснях переплітаються старовинні мотиви із сучасністю.
20 вересня у DCCC команда презентувала результати подорожей. Відвідувачі мали змогу зануритися у звукові ландшафти півдня України. Зокрема, у просторі лунала інтерактивна інсталяція саундартиста Марка Медведєва, демонструвалися відеодокументації експедицій Олени Місюри, а кульмінацією став виступ Мар’яни Садовської з музикантами Буджака. На подію також завітали партнери з проєкту «Рись», які досліджують і популяризують українську традиційну музику. Разом учасники дискутували про те, що означає традиція у сучасному світі, як її переосмислювати та передавати далі. Вечір завершився в атмосфері спільності та вдячності з дегустацією буджацького вина та бринзи.
11 жовтня о 14:00 у межах виставки «Весільні традиції Буджака» у DCCC відбулася відкрита розмова, присвячена традиційній музиці та обрядовості цього регіону. Під час неї частина команди Songlines of Ukraine поділилася своїми враженнями від експедицій та процесу документування музичної спадщини різних національних спільнот. Виставка, авторкою якої стала Олена Місюра, знайомила відвідувачів з весільними обрядами Буджака — від символічних пісень і танців до унікальних елементів одягу та прикрас. Візуальний простір доповнила аудіовізуальна інсталяція Марка Медведєва та архівні світлини від дослідника Олександра Полібзи.
Уже 25 жовтня напрацювання Songlines of Ukraine буде представлено у Кельні у межах німецько-українського фестивалю Immer wieder Aufbruch. Він об’єднує сучасні прояви мистецтва, літератури, театру, документального кіно та музики у найнеочікуваніших просторах — над і під землею. Особливу увагу організатори заходу приділяють українським митцям, які, попри війну, продовжують творити у містах поблизу лінії фронту або навіть на передовій. Цей міжнародний крок став можливим завдяки співпраці дослідників Буджака з німецькою платформою Freihandelszone та підтриманню Європейського Союзу у межах програми «Дім Європи».
Визнання та значення проєкту Songlines of Ukraine
Проєкт Songlines of Ukraine став помітним прикладом сучасного підходу до вивчення та збереження традиційної музичної спадщини України. У Дніпрі команда представила результати експедицій у форматі інтерактивної презентації, поєднавши документальні записи, відеоматеріали та виступи музикантів. Подальша участь у німецько-українському фестивалі засвідчила міжнародну зацікавленість українськими ініціативами, які працюють з живим культурним надбанням.
