Відвідування балу було знаменною подією не тільки для дворянина, купця або представника іншого стану. У традицію організацій увійшли і так звані народні бали, які моментально стали частиною системи культурно-розважальних подій нашого міста. Крім відпочинку, танців і виступів, народний бал також включав у свою програму благодійні акції, що сприяло зміцненню єдності купецтва, представників різних чинів, а також простолюдинів. Далі на dneprovskiye.
Концерт-бали, маскаради і танцювальні народні вечори набули величезної популярності наприкінці XIX – початку XX століття. Такого роду заходи стали домінуючим елементом розважальної культури Катеринославщини. Крім того, у такий спосіб різні верстви населення об’єднувалися для реалізації благих намірів, здійснюючи збір коштів і закриваючи різні нагальні проблеми.
Бали-маскаради, благодійні бали
Бал-маскарад виник набагато пізніше дворянських балів, відрізняючись охопленням в числі запрошених різних верств населення. Таким чином, бал-маскарад згладжує різницю в чинах і званнях серед гостей. Основною метою проведення балу-маскараду була благодійність. Як правило, зібрані кошти спрямовували на потреби освітніх і медичних установ, будівництво або ремонт різних об’єктів соціального спрямування, реконструкцію об’єктів мистецтва і культури.
Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
Парадно-церемоніальна частина балу втрачає свою актуальність під час балу-маскараду. У моду входять нові напрямки танців, наприклад – танго. Однією з характерних ознак балу-маскараду є спеціальний костюм і маска на обличчі. Як правило, місцем проведення цього виду заходу був Європейський готель, а також Англійський клуб.
Про катеринославські бали писав у своїх спогадах Андрій Достоєвський
У цей період часу в Катеринославі служив Андрій Михайлович Достоєвський, брат письменника Михайла Достоєвського. Відомий архітектор і мемуарист координував зведення кількох великих об’єктів у місті і часто відвідував подібні заходи. Про бал-маскарад він писав у своїх мемуарах. Так, він один із перших отримав членство в клубі і часто відвідував бал, що дало йому змогу познайомитися практично з усім містом. Кількість членів Англійського клубу налічувала понад 300 осіб. Клуб Катеринослава був всестановим: його відвідували дворяни, купці та чиновники. У своїх спогадах Андрій Достоєвський зазначав, що, побувавши в різних містах, він не зустрічав більш благополучного й упорядкованого клубу, як у Катеринославі.
Приміщення Англійського клубу знімали не тільки для проведення балу, маскараду, танцювальних вечорів, а й для організації концертів, лекцій.
Перед проведенням заходу в місцевій газеті в ті часи було заведено друкувати оголошення. Наприклад:
“10 жовтня в залах Катеринославського Англійського клубу для відкриття зимового сезону відбудеться бал і вечеря з трьох страв по 1 рублю з персони”.
“Южная заря”, вересень 1910 року.
13 грудня 1913 року на честь 75-річчя Англійського клубу в новому приміщенні по вулиці Клубній відкрили театрально-концертний зал з наявним поруч садом, оранжереєю, відкритою естрадою, рестораном, а також літнім театром і синематографом. До цього моменту клуб орендував приміщення літнього театру в Міському саду.
Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
Якщо на дворянських балах були скоріше змагання марнославства, гра в розкіш і бал честі, то бал-маскарад організовували винятково заради реалізації благодійних намірів. Після проведення балу-маскараду в місцевих газетах обов’язково подавали детальну фінансову звітність заходу. Вхідний квиток на костюмований бал жінки оплачували також, причому повну вартість. Крім того, у публікації оголошували ім’я переможця конкурсу в номінації на “Найкращий костюм”, акцентуючи на витонченості та багатстві оздоблення, а також вручення призів від представників журі. Наприклад, подарунками для дам були золотий годинник, срібний ридикюль. Призи для кавалерів – срібний портсигар, сірничниця та інше.
1912-го року було організовано благодійний вечір “Зустріч масляної” “Товариством піклування про жіночу освіту”. Захід відвідали в національних костюмах, а після – влаштували феєрверки. Гості відзначали особливим розмаїття декорацій, а також прожекторне освітлення приміщення.
У період з 1911-го по 1913-ті роки місцеве купецтво організовує бал-маскаради в приміщеннях Громадського та Комерційних зборів. На початку XX-го століття – у приміщенні Зимового театру.
Вищезгадані клуби існували тільки для представників дворянства і купецтва. Потрапити було можливим тільки за рекомендацією, а також після внесення грошового внеску для отримання картки члена клубу. Тому для робітників, ремісників і міщан організовували окремі бали, які називалися народними.
Народні бали
Пишні бали для знаті Катеринославщини, на яких розв’язували різноманітні соціальні проблеми коштом благодійності, інтегрували в певні верстви населення. Через деякий час бал набув розважально-естетичного сенсу, який став більш масовим і доступним для більшості місцевого населення. Захід набув більш театралізованого характеру і став важливим елементом розважальної культури суспільства. Крім того, спростився бальний етикет, змінився склад учасників, програма балу стала більш різноманітною.
Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
Такий бал відвідували переважно представники простого народу, які співали народні пісні, ставили п’єси “народних” авторів. Тут не грали в карти і не танцювали полонез.
В 1899 році було організовано народний бал у будинку Рагінського (розташований по вулиці Шмідта), куди запросили працівників Брянського, а також інших заводів Катеринослава. Кількість гостей була такою численною, що деяким довелося блукати коридорами та фойє. Однак це не зіпсувало атмосфери свята: у всіх виблискували веселі посмішки, а чути було вигуки: “Це наш перший бал!”
Наступного року на честь святкування травневих свят були організовані народні бали, до програми яких було включено літературно-музичну частину, а також постановку п’єси, ролі в якій виконували робітники Брянського заводу.
Улюбленим місцем відпочинку для жителів Катеринослава взимку був “скейтинг-ринок”. Незважаючи на високу вартість вхідного квитка, відвідувачів було багато – це було місцем для знайомств. 6 січня 1913-го року в центральному скейтинговому ринку відбувся народний загальнодоступний бал-маскарад на ковзанах.
Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/
На початку XX-го століття в Катеринославі величезної популярності набули бали-концерти з національним українським колоритом. На таких заходах виступали кобзарі, окремі персони або група артистів-гастролерів, які виконували українську пісню. До проведення заходу приміщення прикрашали в українському стилі, організовували виставки живих картин, ярмарки, лекції, запрошували письменників. Після перегляду програми балу-концерту з постановками українських літераторів, на завершення вечора – танці.
Бал-концерт: як це було
11 листопада 1911 року представники катеринославської “Просвіти” організували в Англійському клубі бал-концерт. У програму було включено лекцію відомого історика Дмитра Яворницького про кобзарів і лірників, виступи кобзарів, а потім – танці в просторому залі клубу. У газеті “Дніпровські хвилі” зазначили, що цей захід – справжнє українське свято з неймовірною грою і піснеспівом. Особливо урочисто в Катеринославі в період 1911-1913 роки відзначали свято Шевченка. Для цього в оренду брали найкращу залу (наприклад, в Англійському клубі чи приміщенні Комерційного зібрання).
Артистична програма завжди стояла на найвищому рівні: виступав великий хор, запрошували артистів із Києва та Харкова. Перед концертом зі вступним словом виходив на сцену історик Дмитро Яворницький, український громадський і політичний діяч Дмитро Дорошенко. Щоб відвідати бал-концерт у Катеринославі численна кількість гостей приїжджали здалеку: з Кам’янки, Діївки, Новомосковська, Мануйлівки.
Катеринославські бали залишилися в далекому минулому, проте не варто сумувати… історія повторюється і сучасне покоління, можливо, внесе свої яскраві фарби, відроджуючи традиції розваг і культурного відпочинку наших предків.