Леонід Левін – експерт у галузі математики, який здобув популярність не тільки у радянських країнах, а й у США. Працював і проводив дослідження у сфері теорії обчислювальної складності, згодом переїхав до Бостона, де отримав посаду викладача в університеті. У 2019 році був удостоєний звання члена Національної академії наук США. Як видатному вченому вдалося домогтися популярності в Америці, розповімо докладніше. Далі на dneprovskiye.info.
Дитинство та юність дніпрянина
Видатний математик народився у листопаді 1948 року у місті Дніпро (на той час Дніпропетровськ). У школі хлопчик захоплювався точними науками, і батьки помічали його видатні здібності.
Закінчивши школу, Левін поїхав до Росії, оскільки зміг вступити до Московського державного університету. Диплом він отримав у 1970 році. Тоді ж майбутній математик розпочав роботу над своїм першим дослідницьким проєктом. Він вирішив залишитися у своєму університеті, і працював науковим співробітником під керівництвом професора Андрія Колмогорова.
Лише через рік учений із Дніпра представив публіці свою кандидатську дисертацію. Робота вразила його керівника Колмогорова і всіх експертів, але наукового ступеня Левіну так і не дали, хоча комісія гідно оцінила цю працю.
Формально причиною відмови назвали “невизначеність політичного обличчя”, згодом математика не раз гнобили через це, що також стало однією з причин для еміграції до США.
У 1972 році Левін пішов працювати в інший виш – Інститут проблем передавання інформації, а лише за рік перейшов у Всесоюзний науково-дослідний інститут комплексної автоматизації нафтової та газової промисловості. Там ученому запропонували вже посаду старшого наукового співробітника.
Переїзд до США
У 1978 році Леонід Левін вирішив переїхати і жити в США. Рік він працював над новими проєктами, а потім успішно захистив і отримав диплом доктора філософії з математики, навчався він у Массачусетському технологічному інституті.
У 1980 році почав працювати викладачем у престижному університеті у Бостоні.
Наукові роботи
У 1969 році вчений і видатний математик презентував роботу, що отримала назву “Деякі синтаксичні теореми про числення фінітних задач Ю. Т. Медведєва”, яка одразу ж викликала зацікавленість в експертів.
Через рік спільно з ученим Звонкіним вони представили дослідницький проєкт “Складність скінченних об’єктів і обґрунтування понять інформації та випадковості за допомогою теорії алгоритмів”.
У 1971 році Левін незалежно від Стівена Кука довів теорему, завдяки якій вдалося сформулювати і вивчити проблему рівності класів P і NP. Згодом її було визнано завданням тисячоліття. Побачила світ ця робота тільки у 1973 році, але з часом вдалося довести, що саме Левін працював над цим дослідницьким проєктом і зміг досягти приголомшливих результатів.
У 1973 році Левін представив публіці та комісії одразу три свої роботи – доповідь “Про ємність пам’яті алгоритмів”, проєкт “Про поняття випадкової послідовності”, і книгу “Універсальні задачі перебору”.
Через рік було представлено збірку задач авторства Левіна у сфері інформатики та теорії ймовірності, це були одні з основних напрямків, над якими в той час працював математик.
У 1976 році Левін представив колегам доповідь “Про принцип збереження інформації в інтуїціоністській математиці”, а за рік – роботу під назвою “Про один конкретний спосіб завдання складностних мір”.
У США Леонід Левін продовжив свої дослідження у сфері математики та інформатики. У 1978 році побачила світ його робота під назвою “Одновимірні однорідні середовища, що розмивають кінцеві острови”.
У 2003 році професор Бостонського університету випустив роботу на тему “Односторонні функції”.
У 2004 році дослідницькі роботи вихідця з Дніпра отримали визнання в Лондонському університеті, а автор отримав медаль Колмогорова, присвячену відомому вченому.
У листопаді 2012 року Левін отримав премію Дональда Кнута, яка вважається одним із найпрестижніших призів у галузі інформатики.
У 2014 році видатний учений із Дніпра став членом Американської академії мистецтв і наук.
Крім того, Леонід Левін зміг вивчити й описати особливий клас складних алгоритмічних задач – NP-повні задачі, до яких входить і відома “задача комівояжера”.
Вчений із Дніпра проводив дослідження у сфері математики протягом 40 років, і зміг сформулювати питання про рівність класів P і NP. Воно залишається одним із “завдань тисячоліття” – семи, якщо рахувати розв’язану Григорієм Перельманом гіпотезу Пуанкаре, надскладних математичних проблем, за розв’язання кожної з яких Інститут Клея призначив премію в мільйон доларів.
Сам учений зізнавався, що не вважає свої роботи з інформатики найважливішими у кар’єрі. Важливішими для нього були завдання, пов’язані з іншими сферами – інформація, випадковість, складність та інші.
Він зазначав, що його приваблюють видатні відкриття інших відомих математиків. Приміром, Мочідзукі, який зміг довести й знайти вірне рішення ABC-гіпотези.
Левін вважає, що для цього потрібна була інтуїція, яка спрощувала проблему розв’язання. Вона є не в кожного математика, але іноді хтось отримує подібні здібності, і дуже важливо їх реалізувати.
Нові технології
Незважаючи на те, що комп’ютерні технології все активніше використовуються вченими для різноманітних досліджень, Левін вважає, що наша цивілізація перебуває тільки в зародковій стадії і часто дослідники вважають за краще робити рутинну роботу, пов’язану зі своїми проєктами, самостійно.
Щоб комп’ютери могли просто перевірити доказ, вигаданий математиком, автор має насамперед викласти всі найдрібніші деталі, чого ніхто робити не хоче. А якщо математики самі перевіряють докази своїх колег, вони вгадують ці деталі, вважає вчений.
Революції в зберіганні, обробці та передачі інформації ніколи не залишали світ колишнім, тому немає сумнівів у тому, що комп’ютерні технології призведуть до не менш радикальних наслідків.
Про повернення додому чи до Росії видатний математик не думає, зізнавався він в інтерв’ю виданню “Радіо Свобода”.
На його думку, він став тягарем не тільки для колег, а й знайомих. Йому було некомфортно ходити на різноманітні зустрічі та заходи, і в підсумку існування в Москві починало виглядати безглуздим.
У США вчений із Дніпра широко відомий своїми науковими досягненнями в галузі теорії ймовірностей у застосуванні до комп’ютерів, теорії складності обчислень. Левіна називають одним із засновників таких наукових напрямів як інформатика, теорія обчислень, теорія інформації.
Таким чином, реалізувавши свій потенціал у сфері математики, виходець із Дніпра зміг домогтися визнання не тільки в радянських країнах, а й здобути кілька престижних міжнародних премій, переїхати до США і стати одним із найвидатніших математиків свого часу.
Разом із колегами він протягом 40 років вів наукову діяльність, отримав посаду професора в університеті у Бостоні. Його роботи публікувалися й обговорювалися протягом багатьох років, зрештою отримуючи підтвердження з боку експертів.
Виходець із Дніпра залишається одним із найталановитіших та найуспішніших наукових діячів, який не тільки вивчав, а й наблизився до розв’язання одного із “завдань тисячоліття”.