Здавна в Україні шанували ковалів, це була потрібна й поважна професія і в місті, і в селі. Гарний майстер ніколи не бідував, до нього йшли навіть здалеку, аби отримати надійні, якісні вироби. Весь необхідний інвентар для господарства у мирні часи, зброя – у воєнні, завжди знаходилася робота. З розвитком технічного прогресу у 20 столітті ця професія почала перетворюватися більше на мистецтво, але від того не перестала бути популярною. Це вже вкотре довів відомий Всеукраїнський фестиваль “KovalFest”, який з 2018 року декілька років поспіль збирав найкращих майстрів-ковалів у Дніпрі. Далі на dneprovskiye.info.
Мета “KovalFest” та її успішне досягнення
Сучасних ковалів скоріше називають художниками, ніж ремісниками, вони демонструють не лише виготовлену власноруч зброю різних часів, а й дивовижні малюнки та скульптури з металу. Мереживні бильця, квіти, оригінальні орнаменти, квіти, птахи та звірі – все це здавалося живим на Всеукраїнському фестивалі, який перетворив Дніпро на казкове місто майстрів. Всі присутні переконалися: якщо раніше ковалеві вистачало горну, ковадла, молоту та щипців, то сучасним майстрам вже не обійтися без гідравлічного пресу та багатьох інших новинок прогресу.
Перший фестиваль відбувся у 2018 році на Фестивальному причалі, взяли участь понад 30 майстрів не лише з України, а й з-за кордону. Організатори – громадська організація “Національна спільнота творців з художнього металу” – прагнули популяризувати ковальське мистецтво в Україні, показати людям тонкощі цієї професії. Планувалося тоді створити у Дніпрі туристичний осередок “Металева історія Дніпра”. Втім, майстри відзначали, що з 2020 років дедалі частіше українці звертаються зі замовленнями. Декор для фасадів, парків цінують за оригінальний дизайн та витонченість. чим відрізняється якісна авторська робота.
Чим привабив незвичайний фестиваль майстрів?
Організатори поставилися до заходу дуже відповідально. Автор ідеї, коваль Григорій Талісман розповів журналістам різних видань, що попередньо вивчали досвід таких фестивалів в інших містах, обговорювали пропозиції з учасниками. Кожен день ознаменувався цікавою подією. У день відкриття ковалі виконали гімн України на ковадлі, що викликало бурхливі оплески гостей. Протягом 3 днів тривало “Шоу вареників”, де можна було скуштувати смачне частування. Звісно ж, тяжка робота вимагає й гарного харчування, так здавна велося в усіх ковальських родинах. А ще організатори підготували спеціальну фотозону “Залиш свій слід в історії”, де гості заходу могли зробити відбиток металевого тавра на спеціальній дошці.
Не можна не згадати почесного учасника, завдяки якому фестиваль фактично отримав статус міжнародного. Це коваль із Чилі – майстер Флавіо. Його запросили взяти участь у фестивалі, але майстер не міг назбирати кошти на квиток. Тоді українці запропонували виставити вироби на продаж у Фейсбук і допомогли з клієнтами. Потрібну суму коваль зібрав за 2 дні і був щасливий тим, що зміг долучитися до ковальського братерства українців. Майстри обмінювалися досвідом, проводили короткі уроки для молодих ковалів – всім знайшлася справа до душі.
Чарівний дракон від ковалів
Дітям і дорослим пропонували не лише оцінити зразки ковальського мистецтва, а й самим побути ковалями. Викувати унікальну монету або зброю. Спробувати себе у ливарному мистецтві. Навіть для малечі організували спеціальну міні-кузню. Безкоштовні майстер-класи проводили найкращі ковалі України. З собою учасники привозили найкращі витвори. Улюбленцем дітей одразу став 200 кілограмовий сталевий дракон Олександра Шапошника з Бердянська.
Диво-дерево з металу
Не відмовлялися ковалі робити й сувеніри на щастя, особливо виділялися цим рівненські майстри на фестивалі-2018. І не тільки працювали самі, а й залучали охочих. Гостям свята дуже сподобалася їхня візитівка – “Подих часу”, яка зображувала райську яблуню, яка проросла крізь мобільний телефон. Стильно та креативно. Самі майстри пояснили присутнім, що цією скульптурою прагнули підкреслити плинність часу та силу природи.
Поціновувачам старовинної холодної зброї припав до душі оригінальний дворучний меч-фламберг умільця з села Олексіївка Нікопольського району. Такими мечами воювали європейські найманці, майстер все зробив з історичною точністю. Завдовжки меч нараховував 1,7 метра, важив близько 3,5 кілограмів.
Чим запам’яталися фестивалі різних років?
Всі, хто прибув на перший фестиваль, прагнули потім взяти участь у наступних заходах. Всім сподобалася затишна та дружня атмосфера, можливість поспілкуватися з колегами, жвавий інтерес дітей та дорослих до ковальської справи. Виявилося, що українські ковалі навіть опанували старовинну технологію, яка отримала назву “мозаїчний дамаск”, коли змішують різні види сталі та поєднують їх у куванні. Такий сплав утворює дивовижний малюнок. Дітлахам, які прагнули побути малими коваликами, давали ще й солодкі подарунки.
Знакові скульптури для Дніпра: рік 2018
Традицією заходу стало дарувати містянам незвичайні витвори на згадку. На першому фестивалі це було велике коване серце з гербом міста, прикрашене 242 листочками, яке назвали талісманом Дніпра. Організатор заходу Григорій Талісман пояснив, що ця триметрова скульптура символізує єдність правого та лівого берегів Дніпра. А листочки – події та люди, які чимало зробили для свого рідного міста.
Символічна постать: рік 2019
Рік 2019 зібрав вдвічі більше учасників – понад 60, були навіть фахівці з Туреччини. Ковалі працювали у різних техніках, що могли оцінити не лише колеги, а й гості свята. Знаковою скульптурою, котру робили гуртом, як роком раніше талісман, стала “Абетка Дніпра”. Вона зображала дівчинку, що складала з літер слово “Дніпро”. Заввишки конструкція нараховувала понад 2 метри, виконана в різних техніках ковальства, кожен майстер робив літери у власному стилі.
Відлуння Постапокаліпсису: рік 2020
У 2020 році учасники вже мали заздалегідь представити ескізи творчих робіт, які готували за кілька місяців до фестивалю. Та й тема була досить складною – “Космічна зупинка”. Учасники мали продемонструвати не лише високу майстерність, а й неабияку фантазію. Організатори обрали нестандартний варіант зображень – “Постапокаліпсис”. Ініціатор заходу коваль Григорій Талісман пояснив це тим, що прагнули привернути увагу до глобальних проблем, які спровокувала діяльність людства на Землі. Головною скульптурою фестивалю став триметровий металевий сокіл, який символізував назву житлового масиву Дніпра. Його пізніше встановили на бульварі Слави.
Додаткові цікаві розваги
Щороку долучалися до фестивалю й козаки. Адже здавна запоріжці славилися гарними ковалями, на Січі без таких майстрів було не обійтися. І зброю виготовляти та лагодити, і для господарства речі ремонтувати. У 2018 році козацький похідний музей творчого об’єднання “Золота паланка” привіз цікаву історичну локацію. Козаки демонстрували прийоми володіння козацькою зброєю, театралізовані сценки. Дива козацького рукопашного бою “Спас” показав дитячо-юнацький центр “Штурм”. Щороку виступали на фестивалях перед гостями численні українські гурти.
Після російського вторгнення знайшлася робота й українським ковалям. Організатор фестивалю Григорій Талісман у розмові з журналістом видання “Gorod.dp.ua” згадував, як у 2022 році працював ночами без сну, виготовляючи саперні кішки, печі для їжі та обігріву, різноманітні конструкції, резервуари для води. Схожа ситуація була у всього ковальського кола України. Для фестивалю 2023 року організатори обрали символічну назву – “Зерно життя”, але з проведенням виникли складнощі. Втім, українські ковалі, які творять танок вогню й металу, теж стараються кувати щастя й перемогу для України. В тилу й на фронті. І чекають, що після перемоги повернеться цей дивовижний проєкт фестивалю, який збирав учасників з усього світу, відданих мистецтву металу.
Джерела:
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/KovalFest
- https://kovalfest.ua/history/kovalfest-2019/
- https://7dniv.rv.ua/dozvillya/shchaslyvu-doliu-kuvaly-u-dnipri/
- https://kovalfest.ua/history/kovalfest-2018/
- https://kovalfest.ua/history/kovalfest-2021/
- https://www.rock3miasto.pl/wydarzenie/koval-fest-2024/
- https://gorod.dp.ua/news/211668