Від аматорських кіноклубів до міжнародних прем’єр: історія становлення кінофестивального руху у Дніпрі

Кінематографічне життя Дніпра пройшло тривалий шлях від перших сеансів у дореволюційних біоскопах до сучасних міжнародних кінофестивалів. За цими кадрами – не лише історія міського дозвілля, а й постійна боротьба за кіно без ідеологічних обмежень. Також місто формувало власну унікальну кінокультуру: від підвального касетного андеграунду 1990-х років до гучних прем’єр на відкритих артхабних локаціях. Далі на dneprovskiye.

У 2020-х роках кіно у місті Дніпро асоціюється не лише з фестивалями та кіноклубами, а й із розвитком сучасної документалістики. Сучасний рух об’єднує європейських документаристів і місцевих авторів навколо гострих соціальних тем, перетворюючи Дніпро на один із центрів сучасного документального кіно в Україні.

Як все починалося: перші світлові тіні на берегах Дніпра

Фото: кінотеатр “Гігант”

Коли наприкінці XIX століття Катеринослав охопила “залізна лихоманка”, разом із промисловими змінами до міста прийшли й нові європейські технології. Минуло лише кілька років після першого публічного кіносеансу братів Люм’єр у Парижі, як перші кінопокази відбулися і в Аудиторії народних читань Катеринослава. У 1897 році місцева газета захоплено повідомляла про диво-новинку. 

А ще через кілька років центральний проспект міста перетворився на суцільну лінію синематографів. Найвідомішими серед них були:

• “Зайлер”; 
• “Гігант”; 
• “Вулкан”. 

Тоді кіно не просто розважало заможну публіку, а й створювало новий ритм життя для міста. Відвідування сінематографа було святковою подією для кожної родини, так Катеринослав поступово формував власну традицію.

Катеринославські кінорежисери та перші українські фільми

Фото: кадр із стрічки “Запорізька Січ”

Місцеві мешканці не лише купували квитки на чужі фільми, а й створювали свої. У 1912 році містянин Данило Сахненко організував “Південноросійське кінематографічне ательє”. Разом із невтомним істориком Дмитром Яворницьким сфільмував одну з перших масштабних історичних екранізацій про козацтво під назвою “Запорізька Січ”. 

Згодом ательє випустило ще кілька знакових стрічок:

• “Наталка Полтавка”;
• “Наймичка”; 
• “Любов Андрія” за твором “Тарас Бульба”;
• “Мазепа” за поемою Пушкіна “Полтава”;
• “Богдан Хмельницький” за п’єсою Михайла Старицького.  

Глядачі охоче купували квитки, адже бачили на екрані знайомі краєвиди та українські сюжети. Це був момент, коли провінційний Катеринослав раптом перетворився на повноцінний майданчик для зародження національного кінематографа.

Радянський прес у Катеринославі: як кіно стало рупором партійних ідей

Фото: кінотеатр “Вулкан”

Радянська влада швидко переписала всі правила й традиції. Навесні 1919 року губернський відділ народної освіти націоналізував кожен проєктор та приватний синематограф у місті. Відтоді колишні прибуткові розваги для заможних містян перетворилися на жорсткий інструмент ідеології.

У кінотеатрах показували патріотичні на той час фільми:

• “Звенигора”;
• “Арсенал”;
• “Броненосець “Потьомкін”; 
• “Жовтень”;
• “Чапаєв”; 
• “Путівка в життя”;
• “Веселі хлоп’ята”.

Старі біоскопи на колишньому Катерининському проспекті перейменували. Кіно стало жорсткою державною монополією, де кожен кадр проходив цензуру у партійних кабінетах. 

Епоха режисерів Дніпра: від заводських студій до тріумфу “Веснянки”

Час творчості настав для дніпровських кіноаматорів після хрущовських реформ, коли у продажу з’явилися перші серійні камери “Київ-16С-2” та восьмиміліметрові апарати. Інженери та робітники Південмашу та заводу імені Петровського у вільні зміни бралися за створення власних аматорських стрічок. Вони купували чорно-білу плівку шосткинського виробництва, фільмували, а потім вручну різали й склеювали шматочки майбутніх кадрів у тісних підсобках і приміщеннях районних Палаців культури.

Особливою гордістю тодішнього Дніпропетровська стала міська студія дитячих мультфільмів “Веснянка”, яка працювала при обласній станції юних техніків. Вона об’єднувала понад 300 школярів. Завдяки унікальній заповзятості керівників та вихованців, анімаційні роботи студії пробилися на міжнародну арену і здобули престижний Гран-прі на міжнародному фестивалі дитячих фільмів “Десята муза” у 1976 році у Франції. 

Легендарні кінотеатри Дніпра та еволюція смаків

Кінотеатри міста роками формували культуру поколінь дніпровських кіноманів. Вихід на вечірній сеанс був справжнім ритуалом із купівлею квитків та довгими обговореннями побаченого. У кожному районі Дніпра були свої популярні кінозали:

• “Родіна” – улюблене місце зустрічей студентів і творчої інтелігенції;
• “Червоногвардієць” – один із головних майданчиків для прем’єр і гучних кінопоказів;
• “Салют” – впізнаваний кінокомплекс з незвичною архітектурою на житловому масиві Перемога;
• “Космос” – популярний районний кінозал, куди мешканці приходили на сімейні та вечірні сеанси;
• “Спартак” – один із найвідоміших кінотеатрів правобережної частини міста, який десятиліттями залишався важливим місцем культурного дозвілля.

Із середини 2000-х років, коли у тодішньому Дніпропетровську з’явилися перші сучасні мультиплекси, класичні кінозали стали втрачати глядачів. Нові технології, комфортні умови та якісний звук змінили звички містян та прискорили занепад багатьох старих кінотеатрів.

Проте цей перехід змусив прихильників кіно переосмислити формат показу. Сучасні дніпряни поступово відмовляються від масових попкорнових сеансів, обираючи авторські фестивальні програми, глибокі документальні роботи та кіноклубні зустрічі.

Фестивальний прорив: від “Кіноасамблеї на Дніпрі” до сучасних незалежних платформ

У 2011 році в обласному центрі стартував міжнародний фестиваль документального кіно “Кіноассамблея на Дніпрі”, ініційований центром православної культури “Лествиця”. Він став першою масштабною платформою, яка почала знайомити дніпровських глядачів із роботами документалістів різних країн.

Фестиваль швидко став помітною культурною подією завдяки:

• участі режисерів із України, Білорусі, Сербії, Польщі, США; 
• показам документального кіно на майданчику по вулиці Шевченка; 
• відкритим дискусіям на суспільні, культурні та духовні теми.

Свою роль зіграли й візити відомих гостей, серед яких були польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі, народна акторка України Ада Роговцева, директор Міжнародного кінофестивалю “Золота пектораль” Микола Павлюк та президент Міжнародного кінофестивалю православного кіно “Покров” Віктор Захарченко. 

Цей фестиваль збирав талановитих митців щороку. І дав можливість місцевим режисерам демонструвати свої витвори, а дніпровським глядачам – стежити за світовими тенденціями документального кіно, не виїжджаючи з міста.

Міжнародні мости та нові інституційні ініціативи

Розвиток кінофестивального руху у місті підхопили й інші культурні ініціативи, які інтегрували Дніпро в європейський креативний простір. 

Серед найвідоміших кінопроєктів:

• Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA – щороку проходив у Дніпрі на різних культурних майданчиках, поєднуючи кінопокази з дискусіями про права людини; 
• Dnipro Cinema Festival (DCF) – сучасний фестиваль короткометражного та незалежного кіно, що підтримував молодих українських режисерів і нові формати кіномистецтва. 

Організатори активно співпрацювали з європейськими партнерами, а кінопокази супроводжувалися творчими зустрічами, обговореннями та цікавими лекціями. І навіть попри повномасштабну війну, кіно у місті Дніпро продовжує розвиватися. 

У місті проводять тематичні покази та заходи, зокрема щорічний фестиваль патріотичного кіно “Наша земля”, де демонструють сучасні українські художні й документальні фільми про війну, її героїв та життя країни. Це не лише підтримує українських режисерів і дає глядачам можливість осмислити війну через документальні та художні історії, а й допомагає зберігати пам’ять про знакові для України події.

Джерела:

1. https://gorod.dp.ua/news/124021
2. https://edu.lvivcenter.org/modules/ameuter-film-making-in-soviet-ukraine-part-1/
3. https://kontur.media/cinema_club
4. https://docuclub.docudays.ua/kinoclub/
5. https://lestvitsa.dp.ua/ru/project-category/mezhdunarodnyj-festival-kinoassambleya-na-dnepre/
6. https://kinnovation.org/en
7. https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/77895
8. https://gorod.dp.ua/news/210593
9. https://www.dnipro.libr.dp.ua/bioscop_kinoteatr