Денис Матвієнко – всесвітньо відомий танцюрист та хореограф із міста Дніпро. За свою кар’єру він став однією з найвидатніших постатей у світі сучасного танцю. Матвієнко став відомим завдяки своїй неймовірній технічній точності, емоційності танцю, а також новаторській хореографії. Далі на dneprovskiye.info.
Танці у житті Дениса Матвієнко
Можна сказати, що Матвієнко у 1979 році вже народився танцюристом. Адже всі його члени сім’ї, аж до третього покоління, були успішними танцюристами. Зокрема, дідусь та бабуся Матвієнко були членами одного з найвідоміших танцювальних ансамблів під назвою “Жок”. Також його дід отримав звання Народного артиста України та створив власний ансамбль “Дружба”, а після “Славутич”. Батьки Матвієнка також були танцюристами. Зокрема, вони були членами танцювального ансамблю своїх батьків – “Славутич”. Батько Матвієнко був головним балетмейстером Київського Театру Естради, а також Київського державного Мюзік-Холла. Крім того, Матвієнко обрав собі за дружину танцівницю – Анастасію. Вона була солісткою Маріїнського театру.
Тому від самого народження все життя Матвієнко було нерозривно пов’язане з танцями та хореографією.
Досягнення у кар’єрі танцюриста
Свою кар’єру танцюриста Матвієнко розпочав із Київського державного хореографічного училища. Вже у 17-річному віці він уперше з’явився на сцені. Зокрема, Матвієнко отримав роль принца Дезіре у балеті “Спляча красуня”.
Заради кар’єри юного танцюриста в училищі навіть переносили іспити. То справді був безпрецедентний випадок. Матвієнко планував взяти участь у IV Міжнародному конкурсі артистів балету, який проходив у Люксембурзі. Цей конкурс співпадав із випускним іспитом в училищі. Адміністрація училища пішла назустріч майбутній зірці та перенесла дату випускного іспиту. І все було не дарма, адже на конкурсі Матвієнко став володарем Гран-Прі.
Після прибуття в Україну, Матвієнко успішно склав випускний іспит і його прийняли на роботу солістом у трупу Національної опери України. За короткий проміжок часу він став прем’єром Національної опери України. Працюючи там, він отримав безліч високих нагород. Також на початку 2000-х років він близько року працював у Маріїнському театрі. Там Матвієнко виконав провідні ролі у “Дон-Кіхот”, “Коштовності”, “Попелюшка”, “Блудний Син” та інші.
Ще Матвієнко деякий час працював у Японії. Але невдовзі повернувся до рідної України, де продовжив працювати прем’єром у Національній опері України. Матвієнко багато подорожував, працював у різних містах та країнах. За свою кар’єру танцюриста він отримав безліч різних нагород.
У 2011 році з ініціативи Міністра культури України, Матвієнка було прийнято на посаду керівника балетної трупи Національної опери України. Водночас він створив “Фонд підтримки мистецтв Дениса Матвієнка”. А вже наступного року його балетна трупа показала два абсолютно нові одноактні балети: “Клас-концерт” та “Radio and Juliet”. Другий був першим у репертуарі театру балетом, який був поставлений у стилі контемп. Звідси можна сказати, що Матвієнко був не просто талановитим та видатним танцюристом, а й досить успішним хореографом.
Його кар’єра з кожним роком йшла швидко в гору. Він поставив безліч танцювальних вистав, а також у багатьох брав участь. За свою кар’єру танцюриста він отримав багато найвищих нагород. Зокрема, саме Матвієнко став єдиним у світі володарем чотирьох Гран-Прі різних міжнародних конкурсів артистів балету. Зокрема, він володар:
- Гран-Прі у Японії;
- Гран-Прі в Італії;
- Гран-Прі у Франції;
- Гран-Прі у США.
