Дніпровський фестиваль “Купала-Пересічень” вперше стартував у червні 2017 року, і з того часу став одним із найулюбленіших для всіх мешканців міста. Місцем проведення організатори обрали Ігренський півострів, де протягом двох днів усі охочі могли долучитися не лише до давніх традицій предків, а й до веселих розваг. Датою обрали день Івана Купала за старим стилем – 24 червня, літнє сонцестояння. Вчені довели, що це свято нараховує понад 3000 років, воно – єдине язичницьке, котре збереглося з давніх часів. Далі на
Чому вирішили святкувати за старим стилем?
Причина – збереження особливої ролі свята, дату для нього слов’яни обрали не випадково. Це один із найбільш магічних днів у році, коли обряди набувають особливої сили. Перші згадки про свято Івана Купала зустрічаються у Волинському літописі, коли вшановували літнє сонцестояння, воду та вогонь. З прийняттям християнства його намагалися замінити іншим – Іоанна Хрестителя, де теж простежується зв’язок із водою. Адже саме цей великий святий хрестив у воді самого Ісуса.
Але заміна не прижилася, бо традиційні церковні обряди ніяк не ув’язувалися з купальськими, що походили від язичництва. З часом останні втратили своє значення і перетворилися на веселі ігри для молоді. У багатьох селах Дніпропетровщини старожили розповідали, що навіть за часів радянської влади намагалися старовинних обрядів дотримуватися. Старші дівчата прикрашали спеціальне деревце – “купайло”, а дівчатка робили окремо своє, маленьке. Напередодні збирали квітки в полі або тихцем рвали по садках, бо просити не можна було. Робили букетики – “купайлички”, нав’язували на тичку, яку вже підготували хлопці. Додавали віночки, стрічки. Кожен куток села старався, аби у них найгарніше деревце було. А в 19 столітті “купайла” взагалі робили на кожній вулиці.
Для дівчат минулого століття традиція прикрашати деревце було цікавою грою. А для предків – особливий обряд. Деревце “купайла” вважалося головним атрибутом свята, бо символізувало дерево, котре об’єднувало 3 світи: богів (крона), людей (стовбур) і підземних духів (коріння). Таким чином всіх запрошували на свято, аби допомагали людям та захищали їх. Називали слов’яни цей день по-різному: Купайло, Сонцекрес, Іван Травний. Цікаво, що свята на честь сонцестояння відзначаються і в інших країнах. Найбільш масові – в Іспанії, це фестиваль “Вогнища Сан Хуана”, популярне також свято “Феста Жуніна” в Бразилії.
Чому назвали “Купала-Пересічень”?
Організаторами дійства у 2017 році виступили підприємства “Агентство розвитку Дніпра” та “Етнографічні парки Дніпра”. Вони ж обрали місцем проведення територію, де під час розкопок знайшли залишки давньоруського міста Пересічень. Тому в назві поєдналися 2 важливі для дніпрян історичні віхи. Директор КП “Агентство розвитку Дніпра” Володимир Панченко в розмові з журналістами інтернет-видання “Dda.dp.ua” пояснив, що захід вирішили проводити в рамках нової на той час програми розвитку історії міста “З Україною в серці”.
Адже Дніпро – всесвітньо відоме місто не лише сталеварів і ракетників, а й запорізьких козаків, а ще більше – давніх слов’ян, котрі заснували на берегах Дніпра перші поселення. Давня Ігрень – це уособлення Київської Русі, тому проводити захід треба якомога ближче до джерел. Головною подією свята стали купальські вогнища та вінки, але подбали організатори й про цікаві розваги: пісні, танці, конкурси, майстер-класи.
Незабутні розваги на Купала
На першому святі “Купала-Пересічень” бурхливі емоції дітей та дорослих викликала справжня козацька “чайка”, на якій катали Дніпром всіх охочих. Її “привів” із Запоріжжя по Дніпру капітан Ілля Чичиков. Він розповів журналістам, що будували човен, якомога ближче до оригіналу: завдовжки – 12 метрів, завширшки – 3,5 метри. На створення давнього човна витратили рік. Вміщувала “чайка” до 20 осіб, і, на відміну від предків-козаків, які ніколи не брали на борт дівчат, купальська “чайка” чарівних дніпрянок катала. Охочих було дуже багато, тому один з організаторів дійства – директор КП “Агентство розвитку Дніпра” Володимир Панченко планував на майбутнє підшукати ще один такий човен для купальських свят.
Головне дійство для дівчат – плетіння вінків
Вінки з квітів були важливим атрибутом для дівчат, бо без них не обходилося купальське ворожіння. Цього дня вшановували водойми, трави, рослини, місяць, сонце, предки вважали, що роса та вода, зібрані на Купала – цілющі, а рослини мають дивовижну силу. Недарма збереглася легенда про квітку папороті, яку навіть у 21 столітті знаходяться охочі пошукати у чарівну ніч.
На святі “Купала-Пересічень” дівчат вчила плести вінки майстриня Наталя. Хоча це давній привілей тільки незаміжніх українок, дозволяла долучатися навіть чоловікам. Але тільки плести. Пускати на воду для ворожіння – вже ні. Майстриня пояснила, які квіти краще обирати. У давнину використовували незабудки (вірність, сталість стосунків), маки (родючість), любисток (відданість, кохання), калину (дівоча краса), барвінок (життя). Для здоров’я, добробуту додавали цілющі трави, для гарного врожаю – пшеницю, жито.
Купальське ворожіння на вінках
У давнину дівчата просили допомоги у духів води, але перед цим стрибали через багаття, щоб очиститися від гріхів. Слов’яни також вірили, що вода дарує людині друге очищення, а вінки не лише підкажуть, чого чекати в майбутньому, а й приманять удачу. Пані Наталя на першому святі “Купала-Пересічень” розповіла учасницям, як треба пускати за водою вінок правильно. Брати треба тільки зроблений власноруч. Прикласти його до грудей, висловити подумки бажання, можна поставити й запалити свічку. А вже потім пускати вінок за водою. Якщо добре пливе, свічка не гасне, то можна очікувати гарного заміжжя. А коли потонув, то доведеться чекати на нареченого, щонайменше, ще рік.
Чоловічі розваги на “Купала-Пересічень”
Доки дівчата плели вінки, хлопці та чоловіки готували святкове багаття. Охочим також пропонували повчитися влучно кидати ножі в мішень. Організатори подбали також про цікаві екскурсії на археологічні розкопки та виставку артефактів, особливі козацькі розваги, які демонстрували учасники козацьких організацій Дніпра. Досвідчені вершники показували дива джигітування, цим вмінням завжди славилися запоріжці. Всі, хто мав бажання, могли покататися верхи, брали і дітей, і дорослих.
Важливий обряд свята – купальське вогнище
За давньою традицією його запалювали перед заходом сонця. Предки робили це тертям, бо вважали, що тільки такий вогонь буде живим. Цікаво, що у слов’ян Купала – чи не єдине свято, на якому жінки й дівчата не лише могли бути присутніми біля вогнища, а мали прийти обов’язково. Інакше звинувачували у відьомстві. Люди стрибали через вогонь, аби очиститися від гріхів, зцілитися, дозволялося навіть спалювати якісь дрібні речі, щоб вони забрали хворобу.
Існувала прикмета: хто стрибне вище за інших, то так і пшениця вродить, рік буде багатим.
У молоді були інші традиції. На свято Купали та богині Лади обирали наречену чи нареченого, і коли поміж собою домовлялися, то стрибали через багаття, взявшись за руки. Коли утримували потиск, то можна було готуватися до весілля. А якщо ні – то пара не отримувала благословення богів. Гарною прикметою вважалося, коли під час стрибка летіли іскри, це свідчило про сильні почуття закоханих. Вже після такого обряду дівчата йшли ворожити на вінках, а хлопці сторожили багаття.
Сучасні розваги “Купала-Пересічень”
Ще на Купала існувала традиція гойдатися на спеціально зроблених гойдалках. Їх будували з гілок на один день, щоб діти й дорослі могли пройти магічне очищення повітрям. Такі розваги на святі теж передбачили організатори, поставили на майданчику. Потурбувалися і про численні смаколики, частування, завершували коло розваг купальської ночі фаєр-шоу і концерт популярних гуртів. Ось таке, трохи незвичайне поєднання розваг різних століть. Чи повернення з минулого в сьогодення на завершенні купальської ночі.