Краєзнавчий рух в Україні зародився на початку ХІХ століття у вигляді культурно-просвітницьких та етнографічних центрів. Пізніше до нього доєдналася Валентина Бекетова – дніпропетровська музеєзнавиця та краєзнавиця. Вона посіла визначне місце серед дослідників нашого міста. Далі на dneprovskiye.info.
Ранні роки та краєзнавча діяльність Валентини Бекетової
Валентина Бекетова народилася 19 червня 1954 року у Дніпропетровську. Мати опікувалася нею та домашнім господарством, а батько працював у “Міськбуді”.
У 1961 році дівчинка почала навчатися у місцевій загальноосвітній середній школі № 74. Після цього у 1972 році вступила на вечірню форму навчання історичного факультету у Дніпропетровський державний університет. Під час здобуття освіти студентка ступила на професійний шлях як секретарка у загальноосвітній середній школі №5. Вже через рік їй вдалося працевлаштуватися друкаркою у Дніпропетровський науково-дослідний інститут. У 1975 році вона вийшла заміж за Євгена Чернова – місцевого та народного шахіста.
Згодом пристрасть Валентини Бекетової до дослідження культури реалізувалася на новій роботі у науково-просвітницькому відділі Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького. Досягши звання старшої наукової співробітниці, вона заглибилася у вивчення сільського господарства рідного краю. У 1989 році краєзнавиці вдалося обійняти посаду завідувачки кафедри, що розширило поле її досліджень до історії музейних працівників та закладів, почесних громадян Дніпропетровська та їхніх внесків, шахового та культурного руху. Валентина Бекетова почала привертати увагу громадських організацій, які запрошували її взяти участь у науково-етнографічних експедиціях радгоспів Тинди, Свердловська, Первоуральська та інших міст.
У 1993 році вона здобула науковий ступінь кандидатки історичних наук, успішно захистивши дисертацію з теми “Журнал „Історичний вісник“ і його місце в історичній науці кінця ХІХ – початку XX ст.”. Підвищення компетентності дозволило краєзнавиці стати авторкою довідників та науково-популярних публікацій, серед яких “Віхи музейної біографії”, “Скарби музею Д. Яворницького”, “Герби Придніпров’я” та інші. Ставши заступницею директора з наукової роботи, вона почала організовувати виставки на честь почесних громадян Дніпропетровська, ювілею радіомовлення на Дніпропетровщині, історії шахів тощо.
У 2005 році Валентина Бекетова стала засновницею та реалізаторкою проєкту Всеукраїнських музейних фестивалів, які очолювала до 2015 року. Паралельно брала участь у відкритті музею історії Солонянського району, музею історії Дніпропетровської міської санітарно-епідеміологічної станції, музею сучасної російсько-української війни та інших культурних закладів. Не залишаючи незалежної просвітницької діяльності, краєзнавиця також викладала у Дніпропетровському національному університеті та Київському національному університеті культури.
19 жовтня 2017 року Валентина Бекетова загинула в автокатастрофі під час повернення із запорізької наукової конференції.
Вплив просвітницької та громадської діяльності Валентини Бекетової на суспільство
Валентина Бекетова відіграла важливу роль у розвитку краєзнавчого руху нашого міста. За своє життя вона написала понад 200 просвітницьких робіт в академічних збірниках, часописах та газетах. Взявши участь майже у 60 наукових конференціях, дослідниця також самостійно організувала багато мистецьких проєктів, 2 з яких отримали гранти Міжнародного Фонду “Відродження”. За свою діяльність вона була нагороджена званням “Заслуженого працівника культури України”.
