Бачили коли-небудь, як танцює справжня балерина? Неймовірне відчуття, чи не так? Ось перед вами тендітна дівчина, але кожен її рух сповнений такої сили, грації та емоцій, що перехоплює подих. Саме такою є Олена Печенюк – прима-балерина з Дніпра, яка народилася 17 березня 1987 року. Далі на dneprovskiye.
Її історія – це шлях від маленької мрійливої дівчинки до визнаної майстрині балетної сцени, яка своїм тілом і драматичним талантом розповідає глядачам зворушливі історії кохання та життєвих випробувань.
Від дитячої мрії до великої сцени
Пам’ятаєте той момент у дитинстві, коли ви вперше зрозуміли, чим хочете займатися все життя? У маленької Олени такий момент настав випадково. Уявіть собі: шестирічна гімнастка потрапляє на балетну виставу і… світ навколо зупиняється. Чарівна вистава настільки вразила дівчинку, що вона твердо вирішила стати балериною і буквально змусила маму записати її до хореографічної школи при Дніпровському академічному театрі опери та балету.
І знаєте, що цікаво? До такої школи беруть не всіх охочих. Потрібно мати неабиякі природні дані: відмінну розтяжку, блискучу координацію рухів і пропорційне тіло. На щастя, маленька Оленка всім цим була наділена. Під керівництвом досвідченого педагога Н. Р. Калгашкіної вона почала опановувати мистецтво сприймати музику і відтворювати її в рухах.
Повірте, школа класичного балету – це не жарти. Щоденні тренування, постійна робота над собою, виснажливі фізичні навантаження, неймовірна увага до найдрібніших деталей… Але не було жодного випадку, щоб Олена не захотіла йти на репетицію! Навпаки, вона з нетерпінням і радістю бігла на уроки хореографії, наполегливо працювала біля “станка”, із захопленням вбираючи в себе все, що бачила на сцені.
І результати не змусили себе чекати. Вже до десяти років вона стала найкращою в класі. Педагоги одноголосно відзначали її безумовний талант, яскраво виражений артистизм і лідерські якості – такі необхідні для великої сцени. Неймовірно, але вже в 11 років Олену починають вводити в головні партії балетного репертуару! А потім – дебют в ролі Лізи в “Марній обережності” Гертеля у віці 14 років, театральна премія Придніпров’я “Надія Січеславни-97”, успішний виступ на Всеукраїнському конкурсі “Юність балету-97” у Донецьку…
Випробування характеру: німецький період та повернення додому
Молода талановита танцівниця опиняється далеко від дому, в чужій країні. Саме це сталося з Оленою після закінчення балетної школи в тодішньому Дніпропетровську. Вона продовжила освіту в класах підвищення майстерності в престижній балетній академії ім. Джона Кранко в Штутгарті (2004-2005 рр.).
Подумайте лишень, як важко бути далеко від рідних і близьких? Олена на власному досвіді відчула, що таке ностальгія і туга за домом. У Німеччині вона гостро переживала відсутність сімейного тепла, дружньої підтримки колег і уваги глядачів. Це не просто слова – їй буквально снився рідний театр і сцена, де вона вже встигла станцювати провідні партії в класичних виставах.
Що цікаво, навіть у такий непростий період Олена не здавалася. Мало хто здатен перетворити кризу на можливість для зростання, але їй це вдалося! Психологічні труднощі поступово відступили, з’явилися нові друзі, а любов до класичного балету не завадила освоювати модерн і нові технічні елементи. Крім того, вона активно вивчала іноземну мову, європейську культуру, сучасну закордонну хореографію. Якщо замислитись, саме такі випробування загартовують характер і формують справжнього професіонала, чи не так?
І все ж серце кликало додому. Навіть приїжджаючи на канікули, Олена неодмінно танцювала на сцені рідного театру. А головний балетмейстер О. Соколов давав їй можливість реалізувати себе в нових класичних постановках. Тому не дивно, що у липні 2005 року дипломована артистка повернулася до Дніпра і продовжила кар’єру на рідній сцені.
Галерея неповторних образів: від Аврори до Княгині Ольги
Ви коли-небудь помічали, як добре деякі актори перевтілюються у своїх героїв? В балеті це особливе мистецтво – передати характер персонажа через пластику і танець. І, повірте, Олена Печенюк володіє цим мистецтвом досконало!
Весь життєвий шлях цієї дивовижної жінки нерозривно пов’язаний з танцювальною діяльністю. Театр став невіддільною частиною її життя, а вона, балерина з лірико-драматичним обдаруванням, створила на дніпровській сцені цілу галерею неповторних образів.
Ось, наприклад, її Аврора в “Сплячій красуні”. Можете собі представити не просто бездоганну техніку танцю, але й той особливий шарм образу, який досягається глибоким внутрішнім осмисленням кожного руху. Олена буквально наповнила цю роль аурою творчого розкриття, світлом добра і щирості.
А що сказати про її Жізель? Погодьтеся, серед історій кохання, розказаних мовою танцю, мабуть, немає сумнішої та прекраснішої, ніж цей романтичний балет. Для юної Олени мрія про цю роль стала реальністю ще на самому початку її сценічної кар’єри. І глядачі запам’ятали її героїню – неймовірно зворушливу і чарівно юну, майже зовсім дитину, довірливу і безпосередню.
Цікаво спостерігати, як з роками змінювалася її Жізель. Протягом багатьох років Олена продовжувала вдосконалювати себе в цій партії, шукати нові нюанси, розвиватися на сцені. Її героїня подорослішала, стала драматичнішою і глибшою, але не втратила чарівності юної свіжості.
Від класики до експериментів: творчі перевтілення балерини
Давайте на хвилинку замислимося: що відрізняє справжнього майстра від просто хорошого виконавця? Напевно, сміливість експериментувати та виходити за звичні рамки. І треба визнати, Олена Печенюк саме така – її інтенсивне творче життя дозволяє виявляти себе не тільки в складних партіях класичного репертуару, але й у сучасній хореографії.
Заслужена артистка України, прима-балерина з цікавістю підтримує найсміливіші ідеї балетмейстерів і охоче погоджується на експерименти. Ось, наприклад, у 2008 році вона взяла участь у постановці “Дама з камеліями”, де автор О. Ніколаєв об’єднав на сцені солістів опери, хор та балет. Усвідомлюєте, яке це складне завдання? Але головна роль відводилася саме танцю, через який передавалася вся трагічність кохання головних героїв. І Олені вдалося відтворити найрізноманітніші емоції та стани: щастя, біль, любов, розпач, покірність, шаленство…
А що сказати про балет “Корсар”? У 2011 році ця постановка стала справжнім хітом театрального сезону! Молодий дніпровський балетмейстер Дмитро Омельченко (до речі, вже чоловік Олени) по-новому поглянув на класичну історію. Він створив не просто інтерпретацію класики, а сучасний балет, заснований на класиці.
Тільки уявіть: в одній виставі органічно поєднувалися і знамениті класичні номери, і напориста сучасна хореографія, мелодійні звуки музики Адана і зухвалі хіти легендарних рок-груп! А спецефекти та відеопроєкції додавали видовищності. Не дивно, що мешканці та гості міста ходили на цю постановку цілими сім’ями. І, звичайно, головні партії виконувало подружжя – Олена Печенюк і Дмитро Омельченко. Можливо, саме з цієї причини їхні Корсар і Медора були настільки переконливими, що навіть найсуворіші критики не могли приховати захоплення?
Але найцікавішим експериментом, на мій погляд, стало сміливе прочитання всесвітньо відомого сюжету “Кармен”. Створюючи цей сучасний балет, Дмитро Омельченко запропонував свою власну версію вічної історії про пристрасне і трагічне кохання. У виставі використовувалася музика Жоржа Бізе, а також мелодії сучасних композиторів. І роль циганки Кармен, звичайно ж, виконала Олена Печенюк.
Ну і насамкінець – визнання. У 2012 році балерина отримала звання лауреата премії ім. В. Я. Писарєва Національної спілки театральних діячів України. А 24 серпня 2014 року, в річницю Дня Незалежності України, офіційна влада Дніпра вшанувала Олену Печенюк іменним годинником і Почесним Знаком “За розвиток регіону”.
І знаєте, дивлячись на її творчий шлях, не можеш не погодитися з тим, що справжній талант – це дійсно дар. Але без наполегливої праці, самовідданості й любові до своєї справи навіть найбільший дар не розкриється повністю. Історія Олени Печенюк – яскраве підтвердження цієї істини.