Почесні мешканці Катеринослава

Катеринослав був відомий своїми підприємцями та громадськими діячами. У цьому матеріалі на dneprovskiye ви дізнаєтеся про основних діячів того часу і який внесок у розвиток міста вони внесли.

Володимир Хренніков

Народився в Катеринославі, в сім’ї почесного громадянина, землевласника та купця Михайла Хреннікова. Навчався у Петербурзькому політехнічному інституті. Потім подорожував Європою та Америкою, після подорожей повернувся до нашого міста.

У 1906 році стає членом ради товариства “Просвіта”, бере у ньому активну участь. І веде активну меценатську діяльність, що йде на користь розвитку української культури.

У 1910 році розпочинає будівництво свого нового доходного будинку, тоді його назвали “Українським домом”. Перед початком 1914 року будівництво об’єкта було завершено. Будинок став найпривабливішим у місті, був справжньою гордістю катеринославців. Під час Другої світової війни його знищили німецькі загарбники. У 1953 році архітектурний шедевр змогли відбудувати та відкрити вже як готель “Україна”.

Після 1920-х років Хренніков виїхав з Катеринослава, спочатку до Криму, а потім до Баку, щоб працювати інженером у дослідницькому інституті “Гроз нафту”. Помер у Кисловодську у 1935 році.

Петро Волков

Волков був голосним міської Думи та членом Управи. Громадську діяльність розпочав у 1883 році. Наприкінці ХiХ століття виконував обов’язки міського голови.

Катеринославу запам’ятався тим, що займався архітектурою, благодійністю, питаннями освіти та дитячих будинків. А його внесок у розвиток міста назавжди залишив слід у пам’яті городян.

Яків Гололобов

Народився 1855 року. Був за походженням нащадком із дворянської сім’ї. Історія з Катеринославом у Якова почалася 1893 року, коли його призначили редактором видання «Катеринославські губернські відомості». Завдяки йому покращується зміст газети. Надалі призначався цензором газет, «Катеринославський листок», «Дніпровська поголос», Придніпровський край».

Обирався голосним і зробив велику кількість справ для розвитку освіти в нашому регіоні. Брав участь у будівництві Вищого Гірського училища (зараз “Дніпровська політехніка”), працюючи секретарем будівельної комісії з питань спорудження корпусів.

У 1907 році обирається до Державної Думи, увійшовши до фракції октябристів. Далі побував віце-губернатором Полтавської губернії, потім очолював Волинські та Єнісейські губернії.

Під час Лютневої революції Гололобова заарештовують. Просидів він у Петроградській в’язниці кілька місяців, після чого повернувся до нашого міста. У 1918 році був убитий за загадкових обставин.

Мойсей Карпас

Народився у Вільнюсі у 1852 році. Був головою представництва “Південно-Російського Дніпровського металургійного співтовариства”.

Історія з нашим містом у Мойсея починається з 1881 року. У 1887 році обирається голосним міської Думи, з його ініціативи створюється Катеринославська Біржа. Один із найбагатших людей початку ХХ століття у Катеринославі.

Був активним діячем під час створення освіти у нашому місті. Був організатором Комерційного училища. Брав участь у створенні та був співзасновником нових навчальних закладів, таких як Катеринославський університет (в сучасності ДНУ ім. О. Гончара), Вища Гірська училища, Вищих Жіночих медичних курсів. Працював активно й у Єврейському політехнічному Інституті.

Вів активне меценатське життя: містив міську лікарню та фінансував безліч культурних проектів. Підтримував єврейську громадськість, очолюючи 24 єврейські установи, у тому числі був старостою Хоральної синагоги. Його ім’я занесено до “Золотої книги Ізраїлю”.

Іван Тіссен

Іван Тіссен за своїм походженням був німцем. Він переїхав до нашого міста у 1803 році. Мав при собі величезний фінансовий капітал. Це йому дозволило побудувати будинок, купити млин та крупорушку. На той момент його підприємство було наймасовішим, у компанії працювало 50 осіб. Частину борошна продавали у магазині на вулиці Казанській (нині вул. Михайла Грушевського). Борошно було настільки високоякісне, що його зразки презентували на Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році, де гідно оцінили і вона отримала золоту медаль. Також здобула медалі на виставках у Кишиневі та Катеринославі.

У 1908 році отримав звання спадкового почесного громадянина, а через 4 роки – радника комерції. Був нагороджений медаллю “За старанність”. Під час свят безкоштовно роздавав муку жителям міста.

Після початку революцій залишив наше місто.

Міна Копилов

Народився Копилов у 1850-1860-х роках (точна дата невідома), у Нікопольському районі, села Капулівка. Його родина була селянська.

Мав талант у підприємницькій сфері. У 1880-х роках його організація стала одним із підрядників на будівництві залізниці в Катеринославі. За кілька років брав участь у будівництві Брянського металургійного заводу. Завдяки Копилову з’явилися копальні у Криворізькому залізничному басейні. Він орендував у селян землі, на яких займався видобутком залізняку. Також мав у власності шахти на Донеччині.

Крім цього, відкривав будівельні, лісові, млинові заводи. Мав певний вплив на ЗМІ, заснувавши свою газету “Придніпровський край”. Як і багато підприємців займався громадською діяльністю та благодійністю. Взяв участь у будівництві Катеринославського Гірського училища, виділивши на будівництво 50 тисяч рублів.

У 1911 році його заслуги гідно оцінили, привласнивши звання “радник комерції”. Через три роки він розпродав свої активи, приблизно в 1920-х роках помер.

Олександра Риндовська

Олександра Якимівна народилася 1829 року в Харкові. Вже за рік її родина переїхала до Катеринослава. У цей час її батька призначають на посаду директора Чоловічої гімназії.

У 1843 році юна дівчина вступає до Одеси, до інституту шляхетних дівчат, який закінчила з відзнакою. Після закінчення повертається до Катеринослава. Минає трохи часу і вона вже виходить заміж за багатого землевласника та гвардійського офіцера М.А. Чернова. Але незабаром господарство чоловіка розладналося, спочатку померли сини, а потім захворіла і вона сама. Лише через 15 років їй вдалося впоратися з непростими подіями та встановити душевний спокій, а також зрозуміти яку користь жінка може принести спільноті. Риндовська (на той час ще Чернова) вирішує серйозно зайнятися питанням жіночої освіти. У 1865 році, завдяки їй, свої двері відкриває перше жіноче училище, в якій Олександра Якимівна і стає директором. Надалі училище розширюватиметься і поступово перетвориться на гімназію.

Учні вивчали російську та іноземні мови, географію, історію, рукоділля, педагогіку, спів, мистецтво танцю. Не забували і про технічні предмети, такі як: математика та фізика. Слід зазначити, що освіта була для всіх, як багатих, і бідних.

Також займалася і розвитком бібліотеки у гімназії, приділяючи особливу увагу її комплектуванню.

За імперськими традиціями, квартира директора знаходилася прямо в будівлі гімназії. Деякі її кімнати вона віддала під кабінети, а у своїй квартирі увечері проводив зустрічі інтелігенції Катеринослава.

Надалі відкрила безкоштовну школу, таким чином під її керівництвом вже були дві школи. Завдяки своїй наполегливості спромоглася добитися від чиновників чималих грошей на розвиток освіти в нашому краї. 1886 року виходить заміж за Миколу Риндовського – відомого педагога.

Також було засновано стипендію імені Риндовської, а зал міської управи прикрашав її портрет.

Дніпрянин побив більше 20 рекордів зі складання кубика Рубіка

20-річний дніпрянин Олександр Іванчак - 23-разовий рекордсмен України зі складання кубика Рубіка. Свого часу хлопця виключили зі школи за бійку, незважаючи на те, що...

Скрипачка з Дніпра вразила глядачів шоу “Україна має талант”

  Дніпрянка Катерина Дарміна вирішила підкорювати шоу “Україна має талант” своєю грою на скрипці. Скрипачка прийшла на шоу, щоб повернутись на велику сцену, пише dneprovskiye.info. Катерина з...
.,.,.,.