З XVIII століття ярмарки в Україні набули суспільної важливості на імперському рівні. Промисловий та індустріальний розвиток нашої країни потребував висвітлення для заохочення міжнародної торгівлі та інвестицій. Завдяки поширенню спеціалізованих подій для демонстрації ремеслових здобутків, українці отримали змогу розвивати національну культуру для широкого загалу. Одним з найвизначніших ярмарків нашого краю вважається Петропавлівський – масштабний комерційний захід для купців з різних великих міст. Далі на dneprovskiye.info.
Історія та традиції Катеринославського Петропавлівського ярмарку
На початку ХІХ століття Петропавлівський ярмарок вперше організували у місті Тинна Новоушицького повіту. У 1835 році граф Адам Орловський переніс місце проведення події в Ярмолинці. Його родина мала змогу отримувати прибуток у 20 тисяч карбованців з торгів щорічно. Зацікавленість у заході купців з Санкт-Петербурга, Кам’янця, Балти, Нижнього Новгорода, а також Азії та Західної Європи посприяла збільшенню його тривалості з тижня до місяця. Близько 500 відвідувачів Петропавлівського ярмарку привезли велику кількість товарів на суму понад 3 мільйони карбованців. Завдяки масштабній торгівлі він здобув статус першої та найвищої категорії ярмарків, посприявши економічному розвитку містечка. Через наплив туристів у ньому почалася розбудова гостинної інфраструктури: готелів, ресторанів та шинків. Користуючись нагодою, місцеві жителі також здавали в оренду своє житло для приїжджих купців, а самі переселялись у допоміжні споруди. На заході великий інтерес відвідувачів викликали карети з Австрії, текстиль з Польщі та інші побутові вироби з різних країн. Вже у 1840-х роках через популяризацію події було вирішено розширити межі її організації на інші міста. З того часу у Катеринославі почали організовувати 3 великі ярмарки: Георгіївський, Іванівський та Петропавлівський. Саме останній став одним з найбільших на Півдні України, здобувши підтримку купців з Харкова та Москви. Він перебував під керівництвом ярмаркового комітету, серед якого були представники міського самоврядування, податкових органів, купецької та міщанської верств. У 1860-х роках на події Катеринослава серед товарів найбільшим користувались вовняні вироби. Вівчарі продавали матеріал фабрикантам, які обробляли його у численних поміщицьких та селянських господарствах. Продаж готової продукції здійснювався цілими партіями, що заохочувало крамарів створювати запаси вдома для збільшення прибутку. До популярних бакалійних та галантерейних товарів належали західноєвропейські та вітчизняні матерії, одяг, цукор та чай. Ба більше, торгували кіньми, великою рогатою худобою, випічкою та алкогольними напоями. Свого часу захід відвідав історик та археолог Дмитро Яворницький, позитивно відгукуючись про його цінову доступність, а письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський зазначав про різноманітність побаченого контингенту та асортименту. Фінансові надходження від ярмарку зрештою становили частину бюджету Катеринославської губернії.
Роль Катеринославського Петропавлівського ярмарку у соціальному житті міста
Петропавлівський ярмарок перетворив частину Півдня України на розвинені центри торгівлі. Щорічне урочисте відкриття події згуртувало представників міської влади, крамарів та купців при організації ремеслового дійства. Розважальні заходи включали кінні змагання, виступи фокусників, гімнастів та музикантів. Завдяки святковій та торговельній програмі Катеринослав зазнав туристичного, культурного та економічного піднесення.
