На Дніпропетровщині обожнюють спорт, адже наш регіон завжди славився добротними командами, починаючи від футболу і закінчуючи баскетболом. При цьому постійно виникали проблеми зі спортивними базами та комплексами, а якщо точніше, то з кінцевою реалізацією цих проєктів. Спочатку є все: гучні заяви, обіцянки, план дій і навіть гроші. Але, як правило, люди не бачать кінцевого результату. Максимум – недобудови. Так, зокрема, склалося з будівництвом потенційно одного з кращих спорткомплексів області, який мали звести у Кам’янському. Далі на dneprovskiye.info.
Сучасний спорткомплекс у Кам’янському: з чого все почалося?
Коли у Кам’янському у 2018 році з’явився баскетбольний колектив СК «Прометей», про місто дуже скоро дізналися далеко за межами країни. Адже завдяки стабільному фінансуванню, залученню легіонерів та сучасній інфраструктурі клуб швидко став чемпіоном України, перетворившись із темної конячки на національного гранда та постійного учасника єврокубків. Зрозуміло, що тоді увага спортивної спільноти була прикута не лише до команди, а й до міста, яке вона представляла.
Тож, постало питання про покращення умов для клубу, який на той момент був своєрідним амбасадором вітчизняного спорту в Європі. У Кам’янському «Прометей» виступав на арені спорткомплексу з однойменною назвою. Цей об’єкт згодом реконструювали якраз під домашні баталії баскетбольної, а згодом і волейбольної команд «червоно-білих» (прізвисько «Прометея»).
Там з’явилися сучасні трибуни, паркет/терафлекс, кафе тощо. Тобто люди насолоджувалися спортивним дійством у комфортних умовах.
Водночас за європейськими мірками залу все ще не вистачало масштабності. Наприклад, волейболістки та баскетболісти «Прометея» свої домашні матчі на міжнародній арені проводили в Палаці спорту «Юність», що в Запоріжжі. Адже у Кам’янському арена не пройшла атестацію, зокрема, за кількістю місць.
У тому ж 2018 році Федерація баскетболу України на чолі з її президентом Михайлом Бродським стала ініціаторкою проєкту з будівництва Палаців спорту шляхом моделі спільного фінансування. Верховна Рада України та Кабінет Міністрів підтримали дану ідею, загалом виділивши на це 350 мільйонів гривень.
Кошти мали розділити між містами, які брали участь у конкурсі, щоб їхня інфраструктура поповнилася сучасними спорткомплексами. Зрештою серед багатьох претендентів Кам’янське увійшло до числа переможців та отримало найбільшу суму із держбюджету на будівництво ПС. Можливо, це було пов’язано з тим, що на той момент у місті стрімко розвивався спорт завдяки саме СК «Прометей» на чолі з його президентом Володимиром Дубинським.
Компанію у цьому списку Кам’янському склали Рівне, Хмельницький, Тернопіль, Житомир і Львів. До слова, як у нашій країні зазвичай буває, на етапі свого будівництва кожен з проєктів періодично перебував у епіцентрі корупційних скандалів та не був завершений своєчасно.
Ідея будівництва Палацу спорту в Кам’янському не нова
Важливо зазначити, що спорткомплекс у Кам’янському почали будувати не з нуля. Адже тут на вулиці В’ячеслава Чорновола відповідні роботи розпочалися ще до чемпіонату Європи-2015 з баскетболу, де наші спортсмени мали проводити збори. У підсумку не так сталося, як гадалося: через початок війни у 2014 році об’єкт «заморозили», а недобудова так і лишилася на балансі держави.
Радості місцевих мешканців просто не було меж. Вони сподівалися, що покинута будівля нарешті стане сучасним багатофункціональним спорткомплексом, де вони б охоче проводили свій вільний час і водили на різноманітні гуртки дітей. У лютому 2019-го мер Кам’янського Андрій Білоусов навіть написав листа до Кабміну з проханням передати об’єкт у власність міста. Державне агентство інфраструктурних проєктів України задовольнило таку ініціативу.
Передбачалося, що проєкт здійснить фурор і стане одним із кращих на Дніпропетровщині. Згодом з’явилася інформація, що колективи СК «Прометей» тут повинні проводити свої домашні матчі в єврокубках, бо згідно з документацією арена вміщала 3040 глядачів. Це додало б цікавості кам’янчанам та покращило логістику для самих спортсменів.
З чого мав складатися багатофункціональний спорткомплекс?
Отже, роботи розпочалися влітку 2019 року. На перший етап будівництва Палацу спорту місто отримало від Кабміну 60 мільйонів гривень. В рамках цих коштів, зокрема, планувалося закінчити монтаж основної споруди, розширивши її протяжність на 12 метрів, а також побудувати блочно-модульну котельню.
Скільки мало бути етапів для повної реалізації проєкту – сказати важко. Проте достеменно відомо, що замість типової недобудови в Південному районі Кам’янського вболівальники повинні були отримати закритий спорткомплекс з універсальною ігровою залою для багатьох видів спорту та навіть концертів. Крім того, мала бути територія відпочинку із зонами фаст-фуду на кожному поверсі, а для повноцінного обіду – кафе на 930 осіб, і це далеко не весь список.
Спортсмени і їхні наставники з усіх куточків України, які б приїздили до нас на змагання, теж мали були в захваті від новеньких роздягалень, тренерських, санвузлів, медичних кабінетів і багатьох інших додаткових приміщень. Водночас про рахунок протистоянь їм би сповіщало новеньке електронне табло.
Не менш важливим при будівництві великого спорткомплексу є і благоустрій прилеглої території, але і тут прорахували все до деталей. Як же гарно все виглядало на картинці! Крім великого паркування на півтисячі автомобілів, передбачалося і спортивне дозвілля: майданчики для ігор у настільний теніс, волейбол, баскетбол тощо. Враховувалися потреби й любителів екстриму – для них підготували проєкт скейт-парку.
Чому об’єкт так і не побудували?
Нове життя спорткомплексу, який був порожнім і занепадав, на жаль, так і не розпочалося. А проведення турнірів і культурно-масових заходів на найвищому рівні лишилося лише в планах.
Спочатку повідомлялося, що проблеми з фінансуванням Палацу спорту виникли через епідемію коронавірусу, тому було прийнято рішення призупинити будівництво на невизначений термін. Обіцяли, що роботи відновляться тоді, коли епідеміологічна та економічна ситуація в країні стабілізується.
На момент «заморожування» проєкту підрядна організація виконала лише половину із запланованого на першому етапі, серед яких бетонні роботи, перебудова зовнішніх стін і монтаж колон.
Аби принаймні частково компенсувати призупинення фінансування, що мало б допомогти продовжити будівництво, мер Кам’янського Андрій Білоусов буцімто заявив, що місто виділить 15 мільйонів гривень.
Втім, зрештою події почали розгортатися у протилежний від «солодких» обіцянок бік. З часом у засобах масової інформації до вболівальників звернувся президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський. Він розповів, що Андрій Білоусов намагається знищити спорт в Україні.
Мовляв, замість обіцяних 15 мільйонів мер, навпаки, був ініціатором того, щоб цей спорткомплекс у Кам’янському взагалі не з’явився. Ось так люди дізналися про те, що призупинення фінансування не пов’язано напряму з епідеміологічною ситуацією в Україні. Хоча, безумовно, це теж так чи інакше вплинуло.
За словами Михайла Бродського, міська влада проігнорувала механізми співфінансування: коли Кам’янському виділили найбільшу суму субвенції з держбюджету серед усіх учасників (60 мільйонів гривень), то мер замість обіцяних 29 мільйонів надав лише 820 тисяч.
Президент ФБУ також додав, що він звернувся на той момент до міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта, щоб зрушити це питання. Якщо ж ситуація не зміниться, то пообіцяв виходи на вулиці з пікетом. Як показав час, це не спрацювало: на місці потенційно кращого Палацу спорту в області продовжує стояти нічим непримітна недобудова.