Ілля Кабаков – видатний український художник із Дніпра. Він творив у стилі московського концептуалізму і встиг домогтися визнання у багатьох країнах, прославився завдяки інсталяціям, у яких досліджував почуття відчуженості та нудьги, передаючи повсякденність, характерну для радянської епохи. У 2008 році дніпрянин отримав мистецьку премію імператора Японії. Про життя художника розповімо детальніше. Далі на dneprovskiye.info.
Дитинство та юність художника
Ілля Кабаков народився у вересні 1933 року у Дніпрі. Батько майбутнього художника працював слюсарем, а мати працювала в бухгалтерії.
У 1941 році хлопчик евакуювався до Самарканду разом із батьками, через два роки вступив до школи для художників-початківців, щоб розвивати свій талант.
На той час вчителі та однокласники знали Кабакова, оскільки вони теж евакуювалися до Самарканду у зв’язку з бойовими діями в Україні.
У 1945 році виходець із Дніпра успішно вступив до школи для художників у Москві, закінчив її у 1951 році й одразу вступив до Суриковського інституту, обравши напрям, пов’язаний із графікою. У ВНЗ Кабаков навчався додатково на курсі для художників. У 1957 році успішно отримав диплом про закінчення інституту.
Ще на останньому курсі навчання студент підпрацьовував у видавництвах “Детгиз” і журналів “Мурзилка”, “Малыш”, “Веселые картинки”, створюючи на замовлення різні ілюстрації.
У другій половині 1950-х років художник звільнився і вирішив самостійно розвиватися у сфері живопису.
Участь у дисидентських рухах
У 1960 роках Кабаков брав активну участь у дисидентських мистецьких експозиціях, його роботи представляли й закордоном. Щоправда, сам він відмовлявся визнавати себе художником-дисидентом, наголошуючи на тому, що просто займався творчістю і не намагався з кимось чи чимось боротися.
У 1965 році роботи митця вперше потрапили на виставку, а вже з початку 1970 років вони увійшли до колекцій та виставок у Венеції, Кельні, Лондоні та інших містах.
Наприкінці 1967 року разом із художником Юло Соостером дніпрянин відкрив спільну майстерню, пізніше її визнали значущим місцем і вона увійшла до складу Третьяковської галереї.
У 1968 році роботи художника потрапили на виставки у Москві, присвячені представникам нонкомформізму.
У період 1970-1976 років художник встиг створити 55 альбомів, які згодом об’єднали у серію під назвою “Десять персонажів”.
У середині 1970-х років Кабаков представив концептуальний триптих із трьох білих щитів, він ознаменував нову серію робіт на тему комунізму. У 1978 році розпочав створення ще однієї серії робіт, покликаної передати іронічну “жеківську діяльність”.
Нові інсталяції
У 1980-ті роки Кабаков відійшов від застосування графіки у своїх роботах, його зацікавили інсталяції, причому використовував він для робіт сміття, у такий спосіб намагаючись якомога реалістичніше передати побут і життя за радянських часів.
У 1982 році художник представив інсталяцію під назвою “Людина, яка полетіла в космос зі своєї кімнати”, вона стала однією з найвидатніших його робіт, на її створення пішло чотири роки.
Пізніше Кабаков представляв й інші схожі проєкти, які називав “тотальними інсталяціями”, вони також виставлялися на відомих виставках та потрапляли до колекцій зарубіжних музеїв.
У 1987 році художнику вперше запропонували грант від об’єднання “Grazer Kunstverein”, Австрія. Завдяки цим інвестиціям художник побудував у Граці у фоє оперного театру інсталяцію, що отримала назву “Перед вечерею”.
Рік по тому він представив публіці першу “тотальну інсталяцію” з проєкту “Десять персонажів”. Виставили її в нью-йоркській галереї Рональда Фельдмана, а творець після виставки отримав стипендію міністерства культури Франції.
У 1988 році виходець із Дніпра переїхав жити до США, Нью-Йорка, Лонг-Айленду. Там він почав створювати роботи разом зі своєю дружиною і племінницею.
У 1989 році Кабаков також отримав стипендію від фонду “DAAD” у Німеччині та вирішив переїхати жити до Берліна.
З початку 1990 років роботи художника почали активно представляти у залах і музеях зі світовим ім’ям, наприклад, у Лондоні в центрі Помпіду, у Національному центрі сучасного мистецтва в Норвегії, Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва, у Кунстгаллі в Керні, а також на Венеціанській бієнале і на виставці “Documenta” в Касселі.
Відомі роботи художника
У 1990-ті роки роботи вихідця із Дніпра почали отримувати дедалі більше позитивних відгуків від критиків і шанувальників у всьому світі, він встиг отримати нагороди від датського, німецького та швейцарського музеїв, йому присвоїли титул кавалера Ордена мистецтв і літератури у Франції.
У 2000-ті роки роботи талановитого художника почали активно показувати і у Росії. У 2003 році у Москві показали спеціальний проєкт “Ілля Кабаков. Фото і відео документація життя і творчості”.
На початку 2004 року Третьяковська галерея провела програмну виставку, присвячену творцеві, під назвою “Ілля Кабаков. Десять персонажів”, а в Ермітажі відкрилася виставка Іллі Кабакова і його дружини Емілії під назвою “Випадок у музеї та інші інсталяції”.
Тоді ж художники подарували музею дві інсталяції, які в підсумку ознаменували початок ермітажного зібрання новітнього мистецтва.
У грудні того ж року московська галерея “Стелла Арт” показала дев’ять інсталяцій Кабакова.
У 2006 році в музеї Гуггенхайма в Нью-Йорку відбулася спецвиставка під назвою “Russia!”, де виставили інсталяцію художника під назвою “Людина, яка полетіла в космос”.
Після цього художник і його дружина отримали статус найважливіших
радянських художників післявоєнного покоління.
Влітку 2007 року будинок “Phillips de Pury & Company” у Лондоні провів торги, де за 2 мільйони фунтів стерлінгів продали картину Кабакова “Номер люкс”. Кабакова визнали найдорожчим радянським художником другої половини XX століття.
На початку 2008 року роботу інсталятора під назвою “Жук” продали на аукціоні “Phillips de Pury & Company” майже за три мільйони фунтів стерлінгів, а за кілька місяців пішов з молотка альбом “Політєвший Комаров”, за нього заплатили 445 тисяч доларів.
Через чотири роки у Москві показали найбільшу ретроспективу Іллі та Емілії Кабакових, яку транслювали відразу у трьох місцях одночасно.
Незважаючи на інтенсивну роботу, Ілля Кабаков продовжував співпрацювати з дитячими редакціями, робив ілюстрації для книжок і журналів. Саме він ввів у мистецький побут поняття “тотальна інсталяція”.
Роботи вихідця із Дніпра під назвою “Жук” і “Номер люкс” стали одними з найдорожчих коли-небудь проданих творів сучасного мистецтва.
Влітку 2018 року подружжя Кабакових вирішило подарувати свою майстерню Третьяковській галереї, а у 2019 році там у відповідь анонсували відкриття музею художника Кабакова.
Помер видатний творець і мистецтвознавець у травні 2023 року у віці 89 років.
Нагороди художника
У 2002 році художник Ілля Кабаков отримав премію Оскара Кокошки, а за шість років – премію від імператора Японії, разом із дружиною він створив видатну скульптуру, яка вразила журі.
Того ж року у Росії вихідцю із Дніпра вручили Орден Дружби за великий внесок у розвиток і популяризацію російської культури за кордоном.
Інсталяції Іллі Кабакова та його дружини зберігаються і входять до колекцій Третьяковської галереї, до Ермітажу та Російського музею, державного центру сучасного мистецтва.