Фестиваль “Джура-Самар-Фест” було започатковано у травні 2018 року, організатором заходу стало КП “Агентство розвитку Дніпра”. Змагання підлітків – вихованців козацьких паланок – проводилися у незвичайному місці. Обрали територію Новобогородицької фортеці, яку було зведено у 1688 році на місці давнього козацького міста Самар. Захід зібрав чимало відвідувачів, адже подбали не лише про гідні змагання майбутніх козаків, а й цікаві розваги для всіх гостей свята. Далі на dneprovskiye.info.
Підготовка до старту “Джура-Самар-Фест”
Рішення провести подібний захід виникло не одразу, вперше про гру “Сокіл-Джура” почали говорити керівники козацьких паланок України ще у 2003 році. Почали створювати загони джур, перші Всеукраїнські змагання відбулися у 2009 році. З 2015 року гра увійшла до розробленої Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Йшлося про принципи здорового способу життя, шанування держави, її символів і традицій.
За принципом проведення змагання схожі на радянську піонерську гру “Блискавиця”. Підлітки об’єднуються в групи (рої) і беруть участь у спортивних змаганнях, краєзнавчих експедиціях, походах. Засади для “Джури” розробляли досвідчені педагоги, долучалися й фахівці Ради козацьких отаманів України. Перший “Джура-Самар-Фест” проводили в рамках обласної програми “Культурна столиця”, змагалися 10 команд-фіналістів, учасники були учнями 8-9 класів.
Вперше такий масштабний захід відбувся у Дніпрі. В день проведення першого фестивалю у 2018 році заступник міського голови Олександр Шикуленко розповів журналістам інтернет-видання “Наше місто”, що такі заходи необхідні, щоб виховати націю, яка здатна захистити свою країну. Схоже, його слова виявилися пророчими.
Випробування для учасників фестивалю
Хлопці й дівчата прибули до наметового містечка, де на них вже чекали інструктори та обсяги поставлених задач. Всі завдання були для джур знайомі: конкурси “Табір” і творчо-мистецький, спортивне орієнтування, інтелектуальна вікторина, надання долікарської допомоги, смуга перешкод, перетягування каната. Звісно, всі учасники готувалися виступити якомога краще, адже і перемогу хотілося здобути, і перед численними гостями своє вміння показати. Відповідний настрій створювала й атмосфера, адже можливість побувати на місці, де колись стояла козацька військова фортеця, билися з ворогами захисники України, дорого коштує.
Ярослав із відділення “Чайка” розповів журналістам видання “Наше місто”, що гра дуже захоплює, доводиться постійно охороняти прапор, чергування встановили вдень і вночі. У таборі створено 6 наметів, є технічний та медичний, так що доглядають за учасниками ретельно. На відміну від запорізького кошу джур, сучасні організації беруть і дівчат, які показали чудові результати. Віталія Степанова – юний осавул рою “Воїни світу” поділилася з журналістами, що завжди прагнула допомагати людям, була волонтером для бійців у зоні АТО. Так що випробування лише загартовують.
Хто ж такі джури?
Щоб зрозуміти суть фестивалю “Джура-Самар-Фест” і змагань у його рамках, варто згадати, хто такі джури, і чому молодіжний козацький рух таку назву отримав. Джурами (пахолками, новиками) називали на Січі у 16-18 століттях підлітків, які були учнями у козацької старшини. На кшталт зброєносців у лицарів. Але хлопці не тільки поралися по господарству біля своїх наставників. Козаки мали вчити вихованців азам військової науки, за чим суворо пильнувала козацька рада. Джур перевіряли, чому навчився, за потреби міняли вихователя або давали цінні поради обом.
Часто запорожці їздили по поселеннях, монастирських сиротинцях, зимівниках, де осіли з родинами колишні запорожці, набирали здібних хлопців. Яскравим відображенням такої зустрічі є відома картина Фотія Красицького “Гість із Запоріжжя”, написана у 1901 році. Колишній січовик, а то вже пасічник, знайомить гостя зі своєю родиною, хвалиться сином, а може, й пропонує взяти джурою на Січ. Набирали з 10 років, у 14 такий новик вже вважався досвідченим козаком, міг взяти участь у поході. Але до війська записували тільки у 18 років. Джур ще не вважали повноцінними козаками, права голосу на радах вони не мали. Необхідно було прослужити кілька років, аби завоювати такі привілеї.
Випускні іспити для джур
Спеціально для новиків на Січі була створена Козацька Січова школа, в одному відділенні на 30 дітей вчили майбутніх паламарів та дияконів, у другому, на 50 місць – козаків. Туди приймали хлопчиків з усієї України, приводили власних дітей та хрещеників самі козаки, бо хотіли, аби ті добре зналися на військовій справі. Козаки вчили вихованців не лише грамоті, а й “добре Богу молитися, на коні реп’яхом сидіти, шаблею рубати й відбиватися, з рушниці гострозоро стріляти й списом добре колоти”.
Щоб стати запорожцем, джура демонстрував перед радою, чому навчився, мав не тільки володіти шаблею та рушницею, а й правити човном, добре плавати за будь-яких погодних умов, гарно маскуватися. Запорожці могли влаштувати змагання, які у 21 столітті назвали б моделюванням бойових дій: наступ на ворога та оборона. Збереглися свідчення істориків, що до війська Запорозького брали лише тих, хто міг переплисти Дніпровські пороги проти течії. А ще перевіряли здатність до пірнання. Кидали люльку в річку, і випускники школи джур мали її дістати з дна. Особливо почесним вважалося взяти люльку зубами, без допомоги рук.
Сучасна школа джур “Спас”
Фестиваль “Джура-Самар-Фест” і змагання – не просто цікаві розваги для молоді. Йдеться про належний рівень військового вишколу, що, як показали реалії 2022 року, було вчасним і надзвичайно важливим. Крім створення загонів джур при козацьких паланках в усіх містах України, у 1998 році відкрили першу державну школу джур, яка отримала назву “Спас”.
Крім рукопашного бою та спортивної підготовки, діти вчать бойові козацькі танці, пісні, звичаї, передбачені й походи, уроки верхової їзди, вправи з різними видами козацької зброї. Хлопці вправно працюють не лише з шаблею, а й з гарапником, нагаєм, києм (палицею), ножем, до таких уроків допускають тільки через 1-2 роки навчання. Приймають з першого класу, і здебільшого хлопців, хоча й дівчатам не відмовляють. У 2020 роках школа “Спас” стала фундатором освіти Всеукраїнської організації, сучасна Міжнародна федерація “Спас” вже уклала угоду з Міжнародною конфедерацією бойових мистецтв, до якої входять 54 країни та 36 видів бойових мистецтв.
Значення фестивалю “Джура-Самар-Фест”
Звісно, сучасним джурам такі жорсткі й важкі випробування, які були у їхніх ровесників на Запорізькій Січі, не ставлять, але непогану фізичну підготовку вони таки мають показати. На що й робили ставку організатори. Оцінювали й стройову підготовку. Батькам дозволили бути на території проведення змагань, як глядачі, але – в окремому наметовому містечку. Для них та інших гостей, які приїхали підтримати учасників та вболівати за своїх, співробітники “Агентства розвитку Дніпра” провели на території фортеці костюмовані екскурсії, підготували увечері цікавий концерт. Маленькі гості свята могли долучитися до козацьких розваг, які організовували окремо. Звісно, потурбувалися й про частування, можна було скуштувати страви української кухні. Ще пропонували покататися на конях або на козацькій “чайці”, яку “привели” по Дніпру спеціально для святкових заходів.
Перший фестиваль “Джура-Самар-Фест” ознаменувався також показом фільму “Кіборги”, присвяченого захисникам Донецького аеропорту. Джури могли навіть поспілкуватися з одним із них, котрий став прототипом одного із героїв фільму. У 2024 році, обертаючись назад, можна сказати, що такий підхід до виховання юних українців був і залишається єдиним правильним. Бо не можна виключати, що майже всім учасникам змагань фестивалю 2018 року “Джура-Самар-Фест” ще доведеться знову продемонструвати свої набуті вміння та навички козацького виживання вже в інших, більш суворих реаліях російсько-української війни. А декому, можливо, вже довелося.