Міжнародний фестиваль аудіовізуального мистецтва “Конструкція” з самого початку свого заснування привернув увагу багатьох мешканців Дніпра. Замість звичних картин і різноманітних виробів організатори та учасники продемонстрували у 2014 році незвичайні інсталяції та проєкти. Спочатку розраховували на участь тільки українців, але поступово почали залучатися і креативні європейці. З початком російсько-українського вторгнення фестиваль поставили на паузу, але у 2023 році учасники знову вийшли на творчу арену з темою “Український хардкор: вивчаючи досвід низових ініціатив”. Далі на dneprovskiye.info.
Нестандартне розв’язання стандартних проблем: позиція організаторів
Ініціаторами та організаторами дійства виступила ГО ”Культура Медіальна” з Дніпра, у спілкуванні з журналістами автори проєкту розповіли, що прагнули поєднати теми містобудування та соціокультурного розвитку. Ставку робили саме на мешканців міст, адже урбанізація потроху витісняє звичні стереотипи і вимагає принципово нового підходу до творчості. Старт фестивалю припав на час, коли на Донеччини тривали важкі бої, тому ГО ”Культура Медіальна” вирішила зробити свій внесок, аби дистанціювати українське суспільство від “руського миру”.
Один з організаторів заходу Андрій Палаш розповів журналістам інтернет-видання “Kulturamedialna.org”, що ідея створити незвичайний фестиваль у них із друзями виникла ще у 2013 році. Молоді вкрай бракувало культурних місць і подій, котрі відрізнялися б від звичних стандартів. Назва фестивалю народилася з асоціацій, які викликає Дніпро: архітектура, конструктивізм, інженерні бюро. Першою ідеєю було зробити фестиваль аудіовізуального мистецтва та нових медіа у міському просторі, але поступово почали концентруватися на сучасному мистецтві. Друга організаторка – Катерина Русецька додала, що прагнули придумати проєкт, який висвітлював би сучасну культуру Дніпра. Назва “Конструкція” найкраще відображає головний принцип роботи: організатори щоразу збирають своєрідний конструктор з локацій та подій.
Чому саме майданчик “Сцена”?
У 2019 році майданчик “Сцена” фестивалю “Конструкція” отримав спеціальний приз премії “European Prize for Urban Public Scene” у Барселоні. Андрій і Катерина пояснили журналістам “Kulturamedialna.org”, що створювався цей майданчик для фестивалю 2018 року, як тимчасова локація, але простояла у парку рік і дуже сподобалася городянам. Формат конкурсів, присвячених громадським просторам міст, ще незвичний для України, але в Європі це – знайома практика. І те, що дніпряни до такої практики не лише долучилися, а й виділилися в переліку найкращих – дуже вагомий крок вперед.
Андрій Палаш пояснив, що літню сцену ставили спочатку на один сезон, але потім вирішили залишити. Переобладнали. До роботи долучилися архітектори не лише України, а й Данії, Польщі та Чехії, які працювали безплатно. Бюджет фестивалю був скромним, запускали краудфандинг. На його думку, саме скромна “Сцена” стала найяскравішим відображенням реальності Дніпра, в якому дивовижно поєдналися свято й буденність. Катерина та Андрій у 2019 році планували переформатувати “Сцену” під низку важливих подій Дніпра, але життя внесло свої корективи.
Принципи роботи фестивалю “Конструкція”
Андрій Палаш і Катерина Русецька поділилися з журналістами “Kulturamedialna.org”: планували створити сучасний культурний центр, щоб змінити у мешканців та гостей міста традиційне сприйняття Дніпра. Взяти хоча б логотип міста зі слоганом “Дніпро хвилює”. Головна увага – річці, але ж не це є головним в обласному центрі. Тому заходи спрямовували на переосмислення, привернення уваги до важливих моментів у розвитку соціуму.
Ще однією сходинкою на шляху до мети створити сучасний культурний центр став фестиваль 2019 року, який проходив під назвою “Реальність”. Захід об’єднав різні події: музейні виставки, концерт епатажного фрик-персонажу Олександра Залупіна, масштабну рейв-вечірку в Палаці культури імені Ілліча, котрий є виразним зразком радянського конструктивізму. Організатори практикують 2 принципи вибору локацій: цікаві, незвичайні майданчики, котрі вже існують (міський акваріум, планетарій, наукова бібліотека), і ті, які треба конструювати під конкретну подію (виставка на Південному вокзалі). І вже після врахування всіх можливостей, визначають, що можна на цьому місці влаштувати: аудіовізуальний перформанс чи експериментальний концерт.
Головні ідеї та спілкування
Катерина Русецька розповіла, що організатори охоче співпрацюють і з майданчиками в індустріальних зонах, і з музеями, і з науковими бібліотеками. Головне – це спілкування з аудиторією. Наприклад, містяни навіть не знали про таку перлину архітектури Дніпра, як Будинок органної музики, а після заходу відкрили для себе цей об’єкт. Організатори раді відкривати для людей нові місця, щоб спілкувалися зацікавлені, яким немає, де зустрітися. На її думку, фестиваль ще можна було б назвати “Модуль”, бо моделюються не лише локації, а й ситуації та зустрічі. До заходів долучаються хлопці й дівчата, котрі знають про культуру різних країн, інноваційні розробки не лише з інтернету. У багатьох є власний досвід, отриманий у закордонних поїздках, знання про новітні технології, напрями, і це дуже важливо для винесення цієї інформації на коло однодумців.
Андрій Палаш додав, що головна ідея фестивалю – не лише показати Дніпро з різних боків, а й прищепити молоді любов до мистецтва та урбаністики. В основі локацій – спонукання до дії, протестне мистецтво, порівняння архітектури минулого й сьогодення. І те, що фестиваль приваблює учасників та відвідувачів віком від 15 до 70 років, є найкращим свідченням того, що ідею розуміють і підтримують. Адже кожен знаходить для себе щось нове й цікаве. Андрій Палаш і Катерина Русецька відзначили: фестиваль допомагає виховувати всебічно розвинене суспільство, і потрібно починати працювати ще з дітьми, щоб отримати результат. Тільки не через навчання, а через пошуки нового в нестандартних формах.
Вихід на світовий рівень
Перша виставка фестивалю проходила у маленькій кімнатці, але поступово, з кожним роком масштаби зростали, приходило все більше охочих. Учасників організатори відбирали дуже прискіпливо, враховуючи не лише таланти, а й прагнення, зацікавленість, пропозиції. Рекламу не запускали, однак того й не знадобилося. Розповіді самих учасників спрацювали не гірше за ЗМІ, чого й не очікували Катерина та Андрій. Запрошували виступати різних артистів, номери підбирали з урахуванням концепцій та локацій. І хоча оплата квитків не покривала гонорарів, актори виступати погоджувалися. Крім того, організатори стали отримувати партнерські гранти. З 2014 року партнерами “Конструкції” стали Польський інститут у Києві та Чеський Центр.
Фестиваль під час війни
Після вторгнення РФ захід у Дніпрі не проводили, збирали учасників у Дрездені. Але в листопаді 2023 року організатори таки вирішили повернутися туди, звідки все починалося. Темою першого воєнного фестивалю обрали “Український хардкор: вивчаючи досвід низових ініціатив”. На думку організаторів, саме на часі виділити роль цих низових ініціатив у суспільно-політичних процесах, дослідити, який вплив вони мають на сучасність, майбутнє України, і після перемоги зокрема.
Учасники збиралися в Дніпровському Центрі сучасної культури на Крутогірному узвозі. Окремо організували виставку під назвою “Навіть якщо”, котру присвятили подвійній діяльності художників: творчій і практичній. Чимало митців стали волонтерами, захисниками, авторами численних гуманітарних ініціатив. І цей досвід зафіксували виставлені роботи. На думку організаторів, війна дала нове направлення Міжнародному фестивалю “Конструкція”, в чому переконують пропозиції, які продовжують надходити від учасників заходу.