Незважаючи на імперські заборони розвитку української навчальної системи, наша країна упродовж ХІХ століття спромоглася просунутися у становленні вищої освіти. Завдяки ліберальним реформам Олександра ІІ Україна здобула більше можливостей для наукових та культурних досягнень. До університетів почали додатково приєднувати заклади для організації офіційних заходів та великих концертів для здобувачів освіти. У нашому місті також було зведено Палац культури студентів ДНУ як важливий центр розвитку творчої молоді. Далі на dneprovskiye.info.
Заснування та розвиток Палацу культури студентів ДНУ
За початковим задумом у Катеринославі планувалось побудувати резиденцію для князя Григорія Потьомкіна. У 1789 році російський архітектор Іван Старов очолив проєкт будівництва споруди для постійного перебування російського державного та військового діяча. Будівля у стилі класицизму була реалізована у центрі міста посеред саду, викупленого в осавула Війська Запорізького Лазаря Глоби. Вона складалася з центральної частини та бічних крил з галереями й колонадами, що формувало загальну композицію молодої архітектури Катеринослава. У 1790 році оформлення екстер’єру та інтер’єру Потьомкінського палацу було виконано. Перебування на фронті бойових дій з Османською імперією не дозволило князю на власні очі побачити новостворений архітектурний витвір. Роботи над будівлею були остаточно завершені через рік після смерті Григорія Потьомкіна у 1792 році. Незважаючи на необхідність вдосконалення внутрішнього оздоблення, вона майже одразу була приречена на занепад через недбале виконання. У 1835 році Потьомкінський палац зруйнувала пожежа, залишивши за собою тривалі плани на його реконструкцію. З 1837 року споруда перебувала у володінні міського дворянства, почавши відновлюватися у 1839 році для засідань Губернських зборів. У 1849 році у її приміщенні було відкрито експозицію приватних колекцій Громадського музею старовини на чолі з директором місцевого училища Яковом Граховим та губернатором Андрієм Фабром. Після початку Кримської війни палац почав слугувати шпиталем та швейною майстернею для солдатів. У мирні часи ХІХ-ХХ століть у ньому відбувались виставки місцевих художників, ХІІІ Археологічний з’їзд та заняття Катеринославського Вищого гірничого училища. У 1918 році заклад здобув звання першого навчального корпусу Катеринославського університету. Після його зруйнування під час німецької окупації, «Дніпротранспроєкт» організував його відбудову на чолі з головним архітектором Баранським у 1949 році. Відновлена споруда з вокальними, театральними, музичними та художніми відділами посіла місце першого Палацу студентів міста в СРСР. Перебуваючи у власності ДНУ, він вчергове опинився у стані реставрації, у роботах якої брали участь 16 міст Радянського Союзу. У 1993 році заклад урочисто відкрився, здобувши місце серед державних пам’яток архітектури за рішенням Уряду України. У 2003 році Палац студентів ДНУ посів 1 місце на Всеукраїнському огляді культурно-освітніх закладів.
Вплив на студентське життя та розвиток громадян міста
Палац студентів ДНУ відіграє важливе значення у культурному житті молоді Дніпра. Заклад освіти виховав 8 мистецьких колективів, 6 з яких мають статус народних. Творчі студенти систематично беруть участь у концертах, музичних вечорах, фестивалях, наукових конференціях та виставках. До визначних заходів Палацу студентів ДНУ зараховують відкриття галереї «Гетьмани України», участь в акції «Ніч студентів», воєнна виставка «Їхні імена – в нашій історії» та інші.
