У другій половині 20 століття в Україні відбулося активне розгортання монументально-декоративного руху серед мистецьких кіл. Його невіддільною частиною вважається В’ячеслав Данилов – дніпропетровський художник-монументаліст. Завдяки участі у численних національних та міжнародним виставкам митець здобув визнання далеко за межами нашої країни. Далі на dneprovskiye.info.
Ранні роки та становлення у мистецтві В’ячеслава Данилова
В’ячеслав Данилов народився 2 червня 1938 року у Кривому Розі Дніпропетровської області. Свій творчий шлях він розпочав у Дніпропетровському державному художньому училищі імені Вучетича. Здобувши освіту у 1964 році, юний митець переїхав до Росії для вступу до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені. Мухіної. У 1971 році він успішно захистив дисертацію аспіранта та здобув науковий ступінь.
Повернувшись до рідного міста через рік, випускник став частиною професійного складу Дніпропетровського художньо-промислового комбінату. Як місцевий монументаліст, він поширив свої творчі здібності на створення барельєфів, розписів та вітражів у закладах культури Дніпропетровська. Однією з найбільш визначних ранніх робіт В’ячеслава Данилова вважається оформлення Дніпропетровського академічного театру опери та балету, де він працював над панно та барельєфами. Після цього він взяв участь у виставці претендентів СХ Радянського Союзу. Яскравий початковий успіх митця був нагороджений запрошенням до Національної спілки художників України у 1974 році.
Як представник всеукраїнської творчої організації, він відродив в Україні технологію гарячої емалі у своєму монументально-декоративному доробку у 1976 році. Завдяки цьому Палац піонерів у Дніпропетровську був прикрашений емальєрним твором В’ячеслава Данилова “Вітер мандрівок” у 1977 році. Наступного року він втретє взяв участь у масштабному творчому заході: республіканській виставці монументального мистецтва у Києві.
З 1982 року митець став постійним представником власної творчості на загальнорадянських мистецьких заходах, серед яких перша та друга Всесоюзна виставка “Художники народу”. Очоливши Дніпропетровську організацію Національної спілки художників України у 1992 році, він отримав змогу демонструвати свої роботи на міжнародному рівні. За час своєї діяльності художник-монументаліст встиг взяти участь у двох міжнародних бієнале “Пан-Україна, міжнародній виставці-конференції “Етнічні витоки культури України та сучасність” та Міжнародному фестивалі емалей.
Залишивши керівну посаду у Дніпропетровській організації Національної спілки художників України у 2001 році, В’ячеслав Данилов розпочав педагогічну діяльність у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна”. В освітньому закладі він викладав живопис, малюнок та композицію для своїх студентів протягом 4 років. Пізніше митець звернувся до організації персональних виставок, творчої та видавничої діяльності.
Значення діяльності В’ячеслава Данилова у розвитку мистецтва в Україні
Завдяки своїй монументально-декоративній спадщині В’ячеслав Данилов увійшов до 10 тисяч найкращих художників світу 18-21 століть. Його творчий доробок зберігається у Дніпровському художньому музеї, Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького, Національному музеї декоративного мистецтва України, а також у приватних колекціях в Італії, Німеччині та Австрії. За свою діяльність він був нагороджений званням заслуженого художника України, народного художника України, медаллю “За заслуги перед містом” та грамотами за участь у творчому житті Дніпропетровська.
