У деяких людей такі долі, що про них можна знімати авантюрно-пригодницькі фільми. Герой цього матеріалу хотів прожити спокійне щасливе життя. Щоб працювати на благо людей, виховувати дітей, дбати про дружину. Щоб дожити до старості та померти уві сні. У принципі все так і сталося. Окрім гідної смерті. Далі на dneprovskiye.
Німці у місті!
Ім’я архітектора Тіссена, німця за походженням, відоме сьогодні лише вузькому колу спеціалістів. Можливо тому, що він не будував у Катеринославі (зараз Дніпро) палаци та цілі квартали. А може, й тому, що про нього взагалі залишилося вкрай мало інформації.
Багато хто з нас знає будівлю зеленого кольору на розі Фабра та Старокозацької. Зараз там будинок-інтернат для дітей, що слабко чують. А на початку ХХ століття там мешкав зі своєю родиною Дітріх Тіссен.
Тіссен народився в 1870 році в Катеринославській губернії, в сім’ї багатого підприємця та промисловця. Його батько володів борошномельними підприємствами та торгував металом. Сім’я належала до менонітів – релігійної протестантської течії. Початкову освіту Тіссен, як водиться, здобув у середній школі своєї релігійної громади.
Нерідко діти йдуть стопами батьків (тим більше, коли є, що успадковувати). Але з якихось причин молодий Тіссен вирішив здобути професію архітектора. Для цього він на кілька років поїхав на батьківщину предків до Німеччини. Не виключено, що він керувався принципом, мовляв, краще займатися улюбленою справою, а частина доходів сімейного бізнесу мені все одно дістанеться. Після навчання Тіссен повернувся до Катеринослава і обійняв посаду архітектора Катеринославської залізниці.
Що саме він збудував, працюючи на залізниці, невідомо. Але результати його приватної архітектурної практики, на щастя, залишилися. Наприклад, будинок Рагінських (кут проспекту Яворницького та вулиці Чаленка). Наразі в цьому будинку знаходиться середня школа №58. Також Тіссен спроектував будинок Зільбермана (Княгині Ольги, 2) та прибутковий будинок Бокк (проспект Поля, 11).
Вершиною архітектурної майстерності Тіссена фахівці вважають два прибуткові будинки, які знаходяться по сусідству: будинок Корецького (Воскресенська, 8) та будинок Міренбурга (Воскресенська, 20). Щоправда, до нашого часу обидві будівлі встигли втратити значну частину колишньої пишності.
Революція та наслідки
У книзі «Золоте теля» Паніковський скаржився Балаганову, що його спокійне життя дрібного шахрая зруйнувала революція. Те саме (в сенсі спокійного життя) можна сказати і про Дітріха Тіссена.
На жаль, він за всього бажання не зміг вписатися в радянські реалії. Неокласичний, улюблений стиль Тиссена витісняв прямолінійний конструктивізм. Приватна власність потроху зникала зі звичного життя. Нова влада більше дбала про те, щоб виростити архітекторів радянського типу мислення. 15 років з моменту революції Тіссен все ще продовжував жити у Катеринославі-Дніпропетровську. Продовжував працювати на залізниці та викладав у залізничному технікумі. У 1932 році Тіссен з дружиною Юлією та п’ятьма дітьми переїхав до Закавказзя, де влаштувався архітектором у нафтовидобувну компанію.
Через п’ять років, коли життя, здавалося, знову повернулося у звичне русло, вдарив грім. Дітріх Тіссен, який завжди займався лише мирною працею, був заарештований за «ведення контрреволюційної роботи за завданням іноземної держави». Після недовгого слідства та суду було винесено вирок «розстріл». За два місяці до 67-річчя архітектора вирок був виконаний. А через 23 роки цей вирок було скасовано – за відсутністю складу злочину.
Сьогодні нащадки Тиссена живуть у Німеччині. І практично все, що нам відомо про Тіссен, відомо саме від них.