Шмуель Камінецький є визначним діячем єврейської громади Дніпра. Упродовж багатьох років він був головним рабином не лише міста Дніпро, а й усієї Дніпропетровської області. Окрім цього він ще й голова правління Об’єднаної єврейської громади України. Його роль у розвитку єврейської громади на Дніпропетровщині була дуже значущою. Далі на dneprovskiye.info.
Ранні роки майбутнього головного рабина Дніпра

Камінецький народився у 1965 році в релігійному поселенні хасидів Кфар-Хабаде в Ізраїлі. Слід зазначити, що його батьки до його народження проживали на території СРСР, але через релігійні переслідування були репатрійовані. Він ріс і виховувався у сім’ї ортодоксальних євреїв. До досягнення бар-міцва, Камінецький навчався у хедері – базовій початковій школі з традиційною єврейською ашкеназькою релігійною системою освіти. Після цього, в період з 1978 року по 1981 рік він навчався в йєшиві – інституті, де вивчають Талмуд. Потім, у віці 16 років він переїхав до США на навчання до Менахема-Мендла Шнеерсона, який протягом багатьох років керував Хабадом у Нью-Йорку. У США Камінецький закінчив Рабинський коледж Америки й залишився викладати в йешіві в Нью-Хейвені для посланців Ребе. У 1988 році він нарешті отримав звання рабина – сміху.
Переїзд у Дніпро та обрання головним рабином

В Україну Камінецький приїхав за розпорядженням Менахема-Мендла Шнеєрсона. У Дніпро він приїхав у 1990 році. Тут була досить велика єврейська громада, яка потребувала розвитку. Того ж 1990 року Камінецького було обрано головним рабином не лише міста Дніпро, а й усієї Дніпропетровської області. Крім того, його також було призначено головою правління Дніпропетровської єврейської громади. Це був абсолютно новий виток у житті Камінецького. На його плечі лягла величезна відповідальність за розвиток та добробут багатотисячної єврейської громади у місті Дніпро.
Слід зазначити, що у 1990 році, коли Камінецький приїхав до Дніпра і був обраний головним рабином, у місті не було практично жодної інфраструктури та середовища, в якому могли б розвиватися представники єврейської громади. Станом на 1990 рік у Дніпрі функціонувала лише невелика синагога. При цьому тут не було освітніх установ, які були дуже важливими для великої єврейської громади. Тому, з перших днів обрання рабина, Камінецький доклав усіх своїх зусиль створення належних умов громади та відродження єврейського життя у регіоні.
Камінецький невпинно працював, щоб створити всі комфортні умови для життя євреїв у Дніпрі. Зокрема, саме завдяки йому у місті було:
- відкрито школу “Ор Авнер”;
- збудовано два дитячі садки;
- відкрито будинок для людей похилого віку “Бейт Барух”;
- відреставрована найстаріша синагога “Золота Троянда”;
- збудовано найбільший центр єврейської громади “Менона”.
Крім цього, головний рабин Дніпра доклав чимало зусиль для започаткування благодійного фонду “Шіурей Тора Любавич”, який допомагає євреям знайти свій шлях. Також з ініціативи Камінецького було запущено дуже масштабний проєкт “Kaddish prayer”. Це онлайн-сервіс, який дозволяє здійснювати замовлення молитви за померлим родичем – Кадіш, яким може скористатися єврей із будь-якої точки світу. Крім усього цього, Камінецький створив та успішно запустив безліч різноманітних програм у сфері єврейської освіти та соціальної допомоги. А також він домігся того, що у Дніпрі та всій області стало можливим проведення безлічі громадських заходів на найвищому рівні.
Камінецький створив величезну мережу синагог, шкіл та організацій соціального обслуговування, які надавали підтримку місцевим євреям та допомагали відродити єврейську культуру та традиції у регіоні. Під керівництвом рабина Камінецького єврейська громада Дніпра значно зросла. А сам він став відомим як шановний релігійний та громадський діяч в Україні та далеко за її межами.
Камінецький відіграв дуже важливу роль у відродженні єврейського життя Дніпра та Дніпропетровської області. Усього цього, головний рабин Дніпра досяг завдяки своїм знанням, стійкості, лідерству та відданості єврейській громаді. Своїми невпинними зусиллями він допоміг відродити єврейське життя та культуру у регіоні практично з нуля.
