Григорій з Дніпра – коваль свого щастя в прямому сенсі цього слова. Дніпрянин уже як десять років займається улюбленою справою – художньою ковкою.
Сайт dneprovskiye.info розповість історію успіху талановитого чоловіка під псевдонімом Коваль Талісман, який не побоявся зробити відчайдушний крок назустріч новому життю.
Григорій закінчив Національний університет цивільного захисту України, потім працював пожежником. Але зміни були неминучі: доля звела дніпрянина з майбутньою дружиною Тетяною. Остання відіграла важливу роль у його житті.
Як розповів Григорій, його прадід займався ковальством. Згодом він дізнався, що й жінки його роду теж віддавали перевагу цьому ремеслу. Дніпрянин з дружиною вирішив поїхати на місце, де раніше проживали його рідні на експедицію. Там він виявив кузню, а разом з нею кілька наковалень, кліщів та підков.
Коваль Талісман раніше захоплювався малюванням та скульптурою, тому його дуже зацікавила й художня ковка. Перша робота майстра в цьому ремеслі була зроблена ще на дідівському подвір’ї – він викував ромашку й подарував дружині. Потім з товаришем обладнав горно, де розігрівають метал, й викував там фігурну паличку. Подарував виріб тестю, який завжди возить його в машині – паличкою можна захищатися від нападників. Варто відзначити, що дружина дніпрянина не пасе задніх у цьому напрямку й теж вчиться кувати, допомагаючи чоловіку.
Григорій з гордістю запевняє, що він самоучка. Всьому навчався сам, але поступово. На становлення власного стилю у дніпрянина пішли роки. В першу чергу вважає себе художником, а не ковалем. Працює з усіма металами, але все-таки віддає перевагу – кольоровому. Матеріал бере, де тільки можна, щоб вдихнути в нього нове життя.
Якщо говорити про інструменти, то в арсеналі Григорія є кілька наковалень та горно. Інструменти та обладнання з’явилися не одразу – все збирав поступово. Вже є п’ятнадцять ручників різної форми та зварювальний апарат. Хоча останній він використовує не так часто.
Із робіт, які запам’яталися за ці роки найбільше, Григорій виділяє герб до 100-річчя Соборності України, який зробив із суцільного шматка сталі. Запам’ятались ворота, які більше схожі на картину, а також сопілочка у вигляді ковальського молота, яку тримають дві пари рук. Її створили разом з іншими членами Національної спілки ковалів. Доречі останню дніпрянин започаткував разом із дружиною, яка стала президентом спілки. Майстри, які вступили до спілки, люблять ковальську справу та беруть участь у всіх заходах.
Джерело: “Вісті”
